Відкриваючи сьогоднішнє засідання круглого столу на тему: «Вдосконалення правового регулювання виробництва хутра в Україні», голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко повідомив: «Цим заходом Комітет розпочинає цикл круглих столів з питань запобігання жорстокому поводженню із тваринами їх захисту, а також захисту флори і фауни в Україні».
Він також зауважив, що першою розглядається саме галузь виробництва хутра, оскільки навколо неї склалася складна ситуація. «Складність ситуації полягає в тому, що тут сплелися екологічні, соціально-економічні та інші проблеми», – сказав голова Комітету.
Олег Бондаренко підкреслив, що у суспільстві наразі немає однозначної думки стосовно того, яким чином поводитися з виробництвом хутра в Україні. «Робота Комітету полягає саме в тому, щоб зібратися, вислухати всі сторони і найбільш конструктивно віднестися до тієї проблеми, яка стоїть на порядку денному», – сказав він, додавши, що з цих причин і був ініційований круглий стіл.
На засіданні виступили народні депутати, посадовці Уряду, Офісу Президента України, представники галузі звірівників, виробників хутра, а також екологічних і громадських організацій.
Народний депутат, автор проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання хутрового виробництва в Україні» (№2360) Сергій Литвиненко поінформував, що розробив даний законопроект, зважаючи на проблеми, пов’язані із виробництвом хутра, висвітлені у ЗМІ та інших відкритих джерелах. Однак, за його словами, після більш детального вивчення даного питання, змінив свою думку.
С.Литвиненко особисто ознайомився з виробництвом хутра на фермі з розведення норок під Києвом і продемонстрував учасникам круглого столу відеосюжет, відзнятий там. У сюжеті розповідається про процес виробництва, а також спростовуються міфи, що стосуються цієї галузі, серед яких: жорстоке поводження з тваринами; тварини є джерелом інфекцій; виробництво забруднює ґрунти і воду; застосування антибіотиків і хімії на фермі; страждання тварин під час забою.
Так, тварини утримуються в чистих, теплих приміщеннях, забезпечені збалансованим харчуванням і доглядом, їм робляться необхідні щеплення, забій проводиться газом, який безболісно паралізує мозок тварини. Організація виробництва відповідає європейським екологічним вимогам, на фермі не використовуються важкі метали та інші шкідливі для здоров’я людей речовини.
Окрім того, для годування норок використовують відходи тваринництва, що допомагає вирішувати питання їх утилізації птахофабрикам і підприємствам з переробки риби.
Підсумовуючи надану інформацію, народний депутат зауважив, що запропонований ним законопроект не є актуальним, оскільки «дана ферма працює успішно і за стандартами». Водночас С.Литвиненко висловився за необхідність проведення інспекції інших підприємств галузі.
«Галузь треба законодавчо врегулювати і розвивати за європейськими стандартами», – сказав він.
На засіданні також виступили автори альтернативного законопроекту щодо вдосконалення правового регулювання виробництва хутра в Україні (№2360-1) народні депутати Валерій Давиденко та Маргарита Шол, які зауважили, що виробництво хутра створює робочі місця в сільській місцевості і висловились за розвиток галузі шляхом залучення інвестицій.
У свою чергу голова підкомітету з питань лісових ресурсів, об’єктів тваринного та рослинного світу, природних ландшафтів та об’єктів природно-заповідного фонду Юлія Овчинникова підкреслила важливість теми, що розглядається і висловилась за комплексний підхід до галузі виробництва хутра із пріоритетним врахуванням гуманітарних принципів.
Також, за її словами, важливими є екологічні питання, економічні показники і етична проблема.
Ю.Овчинникова запропонувала «напрацювати спільну позицію, створити максимально гуманітарний законопроект і прийняти зважене рішення».
Народний депутат Кіра Рудик виступила на підтримку заборони виробництва хутра в Україні, аргументуючи свою позицію «незначним економічним ефектом при значних екологічних проблемах – забруднення ґрунтів, води і повітря».
«Країни Європи вводять заборону на виробництво хутра і це виробництво переходить в Україну, де немає відповідного законодавчого регулювання», – сказала К.Рудик.
Присутні на засіданні представники Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, а також Офісу Президента України висловились на підтримку альтернативного законопроекту №2360-1 і за розвиток галузі звірівництва, яка приносить країні валютну виручку, інвестиції і створює робочі місця. Водночас, країна має контролювати забруднення навколишнього середовища.
«Україна має впроваджувати світові стандарти, водночас, ми маємо підходити практично, щоб підприємства могли працювати не заважаючи і не завдаючи нікому шкоди», – сказала заступник начальника Департаменту аграрної політики профільного Міністерства Олена Альшанова.
«Наразі Україна займає один відсоток світового ринку виробництва хутра і має потенціал збільшити цей показник до 10%», – поінформували представники державних органів, додавши, що «галузь на ближчі роки має потенціал в 500 мільйонів євро інвестицій і створення 7,5 тисячі робочих місць».
Про міжнародні стандарти у галузі виробництва хутра і стан із їх виконання в Україні поінформував директор по стандартах і сталому розвитку Міжнародної федерації хутра Пол Стокал. За його інформацією, більшість українських виробників хутра пройшли міжнародну сертифікацію.
«Ринок України цікавий для інвесторів саме завдяки високим стандартам, дешевій робочій силі та інших ресурсів», – сказав Пол Стокал.
Представники виробників хутра у своїх виступах закликали перевіряти інформацію, яка подається у ЗМІ та інших відкритих джерелах, і часто її метою є дискредитація норкових ферм.
Вони наголосили, що норкові ферми в Україні: переробляють відходи тваринництва, що дозволяє економити кошти, які б витрачалися на будівництво відповідних переробних заводів; не значаться серед забруднювачів навколишнього середовища і не впливають на стан здоров’я місцевого населення; не використовують шкідливі хімічні речовини, оскільки не займаються обробкою і фарбуванням шкурок; створюють робочі місця, приносять інвестиції та валютну виручку державі.
Водночас представники екологічних організацій та громадськості одностайно висловились за заборону хутряних ферм в Україні і, за їх інформацією, таку позицію поділяє більшість суспільства. «Заборона вже діє у 14 країнах Європи, однак бізнес чинить спротив», – зазначили представники громадськості.
Серед аргументів, які наводять опоненти виробництва хутра, такі: на фермах не можливо забезпечити природні потреби диких тварин – вони утримуються в малих клітках, без можливості рухатись, купатись, рити землю тощо; використовуються негуманні методи забою; надто малі надходження до бюджету від галузі (30 мільйонів гривень на рік); незначні обсяги утилізації відходів тваринництва і тушки норок самі є відходами і потребують утилізації; місцеве населення страждає від забруднення водойм, землі та повітря.
Окремо представники громадських організацій зупинилися на важливості етичного аспекту: «Невиправдана жорстокість, яка не компенсує ніякий прибуток».
Голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко відзначив важливість сьогоднішньої дискусії і пообіцяв враховувати висловлені аргументи в подальшій законодавчій роботі Комітету.
За матеріалами офіційного веб-порталу Верховної Ради України – https://rada.gov.ua/news/Novyny/188704.html