Більше п’ятдесяти відсотків світового виробництва хутра припадає на Європу, але ніхто, навіть, і не здогадується, що норкові ферми — це природні утилізатори відходів птахівництва і відходів рибозаводів. Тих відходів, які не придатні для вживання людьми. Більш ніж двадцять країн Європи надають перевагу натуральній утилізації. Попросту кажучи, ферми з’їдають всі ті відходи.
Наприклад, у Данії та Норвегії ще у вісімдесятих, коли побудували багато рибопереробних заводів, з’явилася велика кількість рибних відходів, які потрібно утилізувати. Країни обрали біологічний спосіб, і почали розвивати звіроферми. На сьогодні в Данії тисяча чотириста ферм.
По-перше, це екологічно. Звичайна хімічна переробка залишків виробництва, завдає шкоди повітрю, воді й ґрунту, відходи просто спалюють. У випадку зі звірофермами з відходів виготовляють корм для норок, завдяки чому негативний вплив на навколишнє середовище зводиться до мінімуму.
По-друге, це розумно з боку економіки. Натуральний спосіб переробки відходів дає змогу в Україні знижувати ціни на м’ясо. Бо птахофабрикам не потрібно платити за хімічну утилізацію, а навпаки вони продають відходи, завдяки чому курятина стає дешевшою!
На сьогодні норкові ферми утилізують близько п’ятдесяти тон відходів тваринництва, це дві тисячі п’ятсот вантажних фур на рік. Які саме відходи?
Це кістки, каркаси, нутрощі, шкури й голови птахів, хребти, плавники, голови риб.
В Україні останніми роками стрімко розвиваються птахофабрики, і щоб не порушувати біологічне коло треба синхронно розвивати і звіроферми.
Або відходи потрібно буде спалювати…