В останні роки ми стали свідками зародження і розвитку веганського руху, руху в якому одна сторона стає особистим вибором, а інша – способом вихваляти ненависть до тих, хто споживає продукти тваринного походження, і не дотримується веганської догми.
Ми говоримо про так званих активістів із захисту прав тварин, групу радикальних веганів, які виникли з середовища еко-терористичної культури, які використовували соціальні мережі як інструмент пропаганди ідеологічної ненависті, нападаючи на будь-якого, хто думає не так, як вони, і навіть доходять до того, що звинувачують своїх супротивників в дискримінації за їхню «ідеологію» і «філософію життя», а не за їхні постійні нападки на будь-якого, хто насмілюється поставити під сумнів перевагу веганської ідеології.
Загрози смертю, бойкоти і репресії – це образ дій деяких веганських активістів, які просять захисту від будь-якого, хто висміює їх радикалізм, чиє визнання таких гарантій рівносильно нехтування багатьох аспектів людської цивілізації. Веганські бойовики хочуть захисту, щоб стерти багатовікову світову кулінарну культуру, атакувати тих, хто наважиться піти проти веганської віри, придушити і погасити біноміальне відношення людини і тварини за їх викривлене бачення свободи, заперечувати медичні дослідження, засновані на експериментах на тваринах, і, нарешті, зруйнувати цілі економіко-виробничі гілки. Для них – це не право, це – експлуатація. Слово використовувалося, щоб мати можливість обирати праведників серед народів в тому, що вони без відома називають «холокостом тварин», і скасовувати права інших, тому що вони не відповідають їхнім догмам.
Чи можемо ми в 2021 році дозволити веганським екстремістам маніпулювати фактами і позбавляти інших права критикувати?
«Кожен має право вільно висловлювати свої думки усно, письмово і будь-якими іншими засобами поширення».
Наша свобода, закріплена в конституції, повністю суперечить догмам радикального веганства. Правдивість фактів, суспільний інтерес і відповідна мова – це зброя, яку ми, по-громадянськи і юридично, можемо і повинні використовувати для придушення ліберальних спалахів веганського екстремізму. Історія свідчить, що у будь-якого екстремізму немає довгого життя, і навіть якщо він прикидається, що переслідує благородні наміри, в кінцевому підсумку приречений на загибель у власній ямі ненависті і тиранії.