У Данії вірусом від норок з червня заразились близько 214 людей. Задля запобігання поширенню нового штаму коронавірусу влада Данії вирішила знищити всіх норок у країні.
9 листопада Могенс Єнсен, міністр продовольства і сільського господарства Данії у Twitter заявив, що йде у відставку після незаконного наказу знищити норок в країні через виявлений у них мутований штам коронавірусу. Як вплине вищезгадана ситуація на український експорт норок, розповів agronews.ua Володимир Федина, голова Асоціації звірівників України.
Проте, ні Всесвітня організація охорони здоров’я, ні Європейський центр профілактики та контролю захворювань не давали настільки критичних оцінок небезпеки версії вірусу «кластер 5». Адже у 12 людей була діагностована мутована версія вірусу під назвою «кластер 5», яка викликала найбільше занепокоєння.
Представник ВООЗ (д-р Маргарет Харріс) заявила, що глобальний ризик через нову мутацію пов’язану з норкою, дуже низький; що мутація «кластера 5» має відстежуватися; і що деякі члени міжнародного співтовариства і ЗМІ неправильно зрозуміли рівень загрози.
Всесвітня організація охорони здоров’я тварин підкреслила, що хоча кілька видів тварин інфіковані SARS-CoV-2, ці інфекції не є рушієм пандемії COVID-19; пандемія зумовлюється передачею вірусу від людини від людини.
Зрештою 18 листопада Міністерство охорони здоров’я Данії, з посиланням на Національний інститут сироваток Данії (Statens Serum Institut), дослідження якого слугували наказом до знищення норок у Данії, на офіційному сайті заявило, що «з 15 вересня 2020 року нових випадків так званого «кластера 5» норкового варіанту COVID-19 не виявлено».
Керівник відділу епідеміології та профілактики Національного інституту сироваток Данії, Тайра Гроув Краузе повідомила, що частка людей, інфікованих норковим варіантом COVID-19, скорочується. У той же час ймовірність того, що «кластер 5» вимер, збільшилася…
«Це яскравий приклад того як невиважені, необдумані та поспішні дії чиновників можуть зруйнувати цілу галузь, яка у структурі сільського господарства Данії була третьою за об’ємами експортних потужностей,іІ щороку приносила у данський бюджет 1,1 млрд євро. У цій галузі працювали десятки тисяч працівників. Окрім того, норкова галузь вирішує дуже важливу екологічну складову – щороку норкові ферми Данії споживали близько 1 млн тонн відходів тваринного походження, які непридатні до споживання людиною. Що тепер Данія робитиме із цими відходами – велике і цікаве питання», – прокоментував Володимир Федина.
Він додав, що Данія світовий лідер у норковій галузі. Приблизно 40% світового ринку хутра походило з Данії.
«Зараз на світовому ринку хутра буде дуже великий перерозподіл. На даний момент продукція українських норкових ферм у структурі світового ринку займала 1%. За нових обставин ми можемо зайняти до 10% і це дуже гарна можливість для України», – наголосив голова Асоціації звірівників України.
Також Володимир Федина зазначив, що ніхто не бажав вищезгаданого данським колегам, але оскільки склалася така ситуація – нею потрібно скористатися Україні. Тому що нею скористаються інші країни, які уже повідомили про своє бажання нарощувати виробництво норок, збільшувати об’єми і займати нові ринки.
Довідка: в Україні працює 8 норкових ферм на яких вирощується близько 1,1 млн норок. 6 ферм побудовані за останні 7 років за передовими європейськими технологіями. Об’єм інвестицій в українську економіку склав близько 106 млн дол. Було створено близько 1500 нових робочих місць. Об’єм податкових платежів – близько 30 млн грн. Щороку 99% продукції норкових ферм йде на експорт і реалізується на міжнародних хутрових аукціонах. Експорт хутра приносить в український бюджет десятки мільйонів євро щороку. Українські норкові ферми щороку споживають близько 50 тис тонн відходів птахофабрик та рибозаводів, які не придатні для споживання людиною.