Звірівництво: стійкий розвиток за передовими стандартами

25 жовтня 2019
Звірівництво: стійкий розвиток за передовими стандартами

На ювілейному 70–му щорічному конгресі Міжнародної федерації хутра, що відбувся у Стамбулі, розробили стратегію до 2030 року: подальше впровадження стандарту WelFur, запуск FurMark вже у першому кварталі 2020, активізація екологічних норм у виробництві, а також продовження діалогу із суспільством.

Сорок найбільших світових брендів одягу використовують у своїх розробках нових колекцій натуральне хутро. Такими є результати прямих опитувань, які провела Міжнародна федерація хутра (IFF). Ця організація, яка створена у 1949 році, представляє міжнародну хутрову промисловість, регулює її практику та торгівлю: сприяє синергії бізнесу з хутром, встановлюючи програми сертифікації, відстежуючи вплив виробництва на добробут тварин та навколишнє середовище.

Ця цифра, на думку керівництва IFF, означає, що галузь розвивається, – хоча і не так динамічно, як могла би. «До цієї зустрічі ми розробили для наших споживачів чітку і зрозумілу програму розвитку хутрівництва: стратегію, яка включає у себе три стержні, – добробут, оточуюче середовище, люди. Плюс головні світові ринки та систему моніторингу і контролю», – сказав директор із стандартів та стійкого розвитку IFF Пол Стокалл.

Учасники конгресу – майже 60 асоціацій із понад 40 країн – в кулуарах не приховували головної проблеми: працювати доводиться під потужним тиском зоозахисників, вороже налаштованих у тому числі й до звірівництва.

«Зоозахисні організації намагаються диктувати споживачам, який вибір їм треба робити. При цьому активно популяризуючи штучний одяг, зокрема, штучне хутро, – який по суті є продуктом хімічної промисловості і різновидом пластмаси: шкідливою річчю, що вбиває екологію і вимагає примусової утилізації», – каже учасник конгресу, віце–президент Асоціації звірівників України Володимир Федина.

Хутрова промисловість, за словами учасників конгресу, вже давно відповіла на виклики зоозахисників. По–перше, хутровики самі дуже активно дбають про добробут тварин, впроваджуючи високі стандарти їх утримання в неволі, – програму WelFur. Надалі ж, як було вирішено на конгресі, цей напрямок тільки посилюватиметься.

По–друге, турбота про тварин з боку власників ферм, на їх думку, є значно дієвішою, ніж показове, на телекамеру відкривання кліток, що його так люблять влаштовувати захисники тварин, – випускаючи «на волю» звірів, які ніколи не жили поза клітками і які були спеціально селекціоновані для розведення на фермах. 90% таких тварин після «звільнення» гинуть упродовж перших 48 годин…

При цьому, скажімо, РЕТА – найрадикальніша зоозахисна організація – отримала від анонімних спонсорів 63 млн доларів у 2016 році. За останній рік ця цифра суттєво зросла.

За словами Пола Стокалла, Міжнародна федерація хутра відповідатиме на ці дії поліпшенням якості роботи галузі. «До 2030 року 95% всіх сертифікованих звірівничих господарств перейдуть на нові екологічні стандарти: скорочення викидів на 25%, повніше використання ресурсів, 95% відходів будуть використані повторно, існуватиме програма раціонального використання води», – пояснює він.

Ще один шлях для розвитку галузі, – перехід на стандарт FurMark, що стартує вже у перші місяці наступного року. «Це глобальна програма відстежування і сертифікації, – каже Пол Стокалл. – Це знак якості, такий же, як Woolmark, який дає споживачам упевненість в якості придбаного продукту».

«FurMark забезпечить найвищий рівень добробуту тварин, екологічні стандарти виробництва, а також гарантує походження продукції», – пояснює Володимир Федина.

Представники IFF прогнозують, що після початку роботи стандарту ринок хутрових виробів суттєво пожвавиться. За результатами внутрішніх досліджень, 70% його учасників вважають, що FurMark – дієвий інструмент. Такої ж думки дотримується 51% споживачів, які не носять хутро…

«Наша стратегічна мета – домогтися результату, коли кожен споживач у світі знатиме етикетку FurMark», – сказав генеральний директор IFF Марк Оатен. «Це дозволить, з одного боку, створити дієвий інструмент продажу, а з іншого, – захистити ринок виробів із хутра. Назагал, кожен ринок вимагає своїх методів захисту від конкурентів, але хутровий ринок, зважаючи на агресивність наших опонентів, – особливо», – резюмував Володимир Федина.