Проект Закону України №2360, який передбачає повну заборону і закриття хутрових ферм в Україні, розглянули у Міністерстві аграрної політики та продовольства, на галузевій нараді аграрних асоціацій.
Як повідомив доповідач, віце-президент Асоціації звірівників України (АЗУ) Володимир Федина, намагання зруйнувати традиційну для нашої країни галузь звірівництва призведуть до значного падіння обсягу залучених інвестицій у сільське господарство України.
«У той час, коли президент нашої держави, Верховна Рада, інші органи державної влади, громадськість та представники бізнес–середовища закликають світ інвестувати в Україну, деякі сили всередині країни, навпаки, намагаються чинити тиск на інвесторів, які вже вклали доволі великі кошти у розвиток хутрової галузі України: близько 100 мільйонів доларів за останні 6 років», – сказав В. Федина.
За його словами, така ситуація вже призвела до втрати данських інвестицій у розмірі 180 млн євро для будівництва звірівницького комплексу у Львівській області, – коли інвестор переглянув свої плани і перемістив виробництво із України до Польщі. Зараз же ж виникла загроза для існування цілої галузі: зоозахисники вже вдруге упродовж 2019 року вносять до Верховної Ради законопроект про закриття хутрових ферм.
«Звірівництво є таким самим видом тваринництва, як свинарство, вівчарство, скотарство та інші, що традиційно розвиваються у нашій державі. Розведення хутрових звірів сьогодні дає роботу 1500 працівникам переважно у сільській місцевості, які отримують конкурентну заробітну плату, допомагає вирішувати соціальні проблеми сільських територій та є запобіжником від масової трудової міграції українців, – наголосив Володимир Федина. – До того ж галузь повністю орієнтується на експорт, що забезпечує надходження валюти до України у сумі до 70 млн доларів щороку».
Як наголосив експерт, у країнах Європейського Союзу звірівництво є цілком легальним видом діяльності, – хутрові ферми працюють у 20 державах–членах ЄС. У тому числі в Данії, Норвегії, Фінляндії, Франції тощо. Більше того, хутрові ферми також працюють навіть у таких найрозвинутіших країнах світу, як США і Канада.
«Найбільше норкових ферм – 1500 – працює у Данії: країні із населенням 5,5 млн осіб. У Польщі із населенням 38 млн осіб функціонують 600 норкових ферм, в Україні із населенням у 42 млн осіб і величезним потенціалом для розвитку сільського господарства маємо лише 10 економічно активних ферм, – повідомив представник АЗУ. – Причому у Данії, де працює найбільше у світі норкових ферм і де ця галузь у промислових масштабах працює вже понад 80-ти років, не виявлено жодних екологічних проблем, а якість питної води у цій країні є однією з найкращих у Європі. Це чудова відповідь на закиди, що норківництво буцімто негативно впливає на навколишнє середовище».
Окрім цього, норкові ферми самі є вагомим чинником покращення екологічної ситуації – вони є природними утилізаторами відходів птахофабрик і рибних господарств. «За рік наша галузь споживає близько 40 тис. тонн відходів переробних підприємств, – а позбувшись природної переробки, Україна, навпаки, посилить негативний вплив на власну екологію. Не варто забувати і про фінансову вигода для птахофабрик і рибних господарств: замість того, щоби платити додаткові гроші за утилізацію відходів, вони продають їх норковим фермам і отримують додатковий прибуток. В кінцевому рахунку це призводить до часткового здешевлення кінцевої продукції, – і це вже той фактор, який відбивається практично на кожному з нас як споживачеві продуктів харчування. Саме така схема натурального кругообігу і природної утилізації допомогла свого часу польським виробникам курятини здешевити собівартість продукції і стати одними з провідних виробників даного продукту на європейському ринку», – коментує В. Федина.
За його словами, наукові дослідження та проведені аналізи довели, що гній з норкових ферм – за умов правильної процедури термо– і біознезараження, яка застосовується на наших фермах – перетворюється на корисне органічне добриво, яке вкрай необхідне для відновлення українських грунтів, що на сьогоднішній день перенасичені штучними мінеральними добривами, внаслідок чого знижується їхня родючість і падає врожайність. «Окрім цього частковий перехід на органічне добриво із норкових ферм частково зменшує кількість шкідливих викидів, які надходять у навколишнє середовище і той негативний вплив на природу, який ми отримуємо під час процесу виробництва мінеральних добрив хімічною галуззю», – додав віце-президент Асоціації звірівників України.
Що ж стосується захисту прав тварин, яких вирощують на вітчизняних звірівничих фермах, Володимир Федина наголосив: норми утримання там відповідають і українському, і європейському законодавствам. Також, як відомо, у січні 2019 року Європейська комісія розглянула і схвалила найпередовішу у світі програму оцінки добробуту хутрових тварин – WelFur. «Звірівнича галузь самостійно запроваджує передові програми і стандарти. Це є обов’язковою умовою для галузі, оскільки вона повністю орієнтована на експорт. Реалізація всієї продукції відбувається на міжнародних хутрових аукціонах, які заздалегідь повідомили: із 2020 року ферми, які не пройшли сертифікацію відповідно до стандартів програми WelFur і не отримали відповідний сертифікат, не зможуть продавати свою продукцію, – додав Володимир Федина. – До речі, 7 із 8 членів нашої Асоціації вже пройшли оцінювання і отримали сертифікати відповідності стандартам WelFur».
Учасники наради в МінАПК, перевіривши дотримання членами Асоціації звірівників України норм вітчизняного законодавства, дійшли висновку, що ймовірна заборона існування звірівництва як галузі тваринництва в Україні є неприйнятною і недопустимою.
Джерело: http://agroportal.ua/ua/news/ukraina/chinovniki-veroyatnyi-zapret-zverovodstva-nepriemlem-i-nedopustim/