Депутати і бізнес закликають запровадити європейське регулювання роботи всіх норкових ферм в Україні

Депутати і бізнес закликають запровадити європейське регулювання роботи норкових ферм в Україні

Україна виробляє 1% всього хутра норки в світі, але може розвинути потенціал до 10%, вважають в Офісі президента.

Депутати та представники бізнесу закликають запровадити європейське регулювання норкових ферм, запропоноване в законопроекті щодо вдосконалення правового регулювання хутрового виробництва в Україні.

На думку законодавців, треба сформувати правову базу для створення однакових умов і норм, обов’язкових до застосування для функціонування всіх норкових ферм. А також зберегти і розвинути хутряну галузь, яка вже створила 1500 робочих місць.

Як передає кореспондент УНІАН, питання регулювання виробництва хутра норки обговорювалося на Круглому столі, організованому парламентським Комітетом з питань екологічної політики і природокористування, у середу, 12 лютого.

Круглому столі, організованому парламентським Комітетом з питань екологічної політики і природокористування

Як повідомив ініціатор законопроекту (№2360) народний депутат Сергій Литвиненко, галузь здатна створити ще більше робочих місць у сільській місцевості.

«Хіба ми хочемо знищити галузь, яка вже створила 1500 робочих місць? Думаю, це невигідно і безглуздо. Її необхідно врегулювати, ввести єдині європейські стандарти. І якщо будуть відкриватися в Україні нові ферми з розведення норок, то тільки високотехнологічні і сучасні, які будуть платити великі податки і створювати нові робочі місця. Причому, ці робочі місця – в сільській місцевості», – підкреслив Литвиненко.

За його словами, він відвідав одну з таких ферм у Київській області і не побачив якихось «жахів» або жорстокого поводження з тваринами. Тим не менш, депутат пропонує провести інспекцію всіх працюючих в Україні норкових ферм.

Ініціатор законопроекту №2360 народний депутат Сергій Литвиненко

Як зазначив власник однієї з норкових ферм Олександр Харченко, на його фермі не використовуються хімікати і формальдегіди при виробництві хутра. Тварин не годують антибіотиками, тому недоцільно говорити про хімічне забруднення природи від таких ферм.

«Наша ферма побудована за європейськими стандартами з акцентом на екологічність, благополуччя тварин, створення робочих місць і впровадження технологій. Хочу зазначити, що світовий лідер у виробництві норкового хутра сьогодні – це Данія, яка одночасно є одним із прикладів екологічної держави, і на такий приклад варто рівнятися», – зазначив він.

Уповноважений президента України з аграрних питань Роман ЛещенкоУповноважений президента України з аграрних питань Роман Лещенко вважає, що Україні не варто відмовлятися від інвестицій і віддавати конкурентну перевагу в хутряній галузі сусіднім країнам. Зараз на країну припадає тільки 1% у світовому виробництві хутра.

«Від Офісу президента хочу зазначити, що ми підтримуємо концепцію створення нових робочих місць та залучення інвестицій. Тільки Україна поки що відштовхує цей потенціал, а Польща бере. Хутрова галузь у нашій країні має дуже великий потенціал, ми можемо збільшити свою частку на світовому ринку до 10% і стати лідером», – сказав Лещенко.

Він також запропонував створити робочу групу, куди увійдуть екологи та активісти, щоб мінімізувати спекуляції на тему екологічності норкових ферм, і зазначив, що законопроект щодо вдосконалення регулювання хутрової галузі заслуговує уваги.

Уповноважений президента України з аграрних питань Роман Лещенко

За даними Асоціації звіроводів України, в Україні діють 10 норкових ферм, які щорічно сплачують 30 млн грн податків в держбюджети різних рівнів. Щорічна валютна виручка від експорту хутра складає 70 млн дол. В Україні хутро не реалізовують, його стовідсотково продають у Голландію на аукціон, який, у свою чергу, і займається реалізацією.

Також експерти відзначають, що неекологічні процеси дублення хутра відбуваються вже поза територією України: на вітчизняних фермах процес обробки зупиняється на сушінні, без дублення (вичинки).

Крім того, норкові господарства – природні утилізатори відходів птахівництва та рибництва, які споживають до 50 тис. тонн таких відходів на рік. Тобто, ці підприємства не тільки не платять за утилізацію, але і заробляють на цьому. Це дає можливість продавати курятину дешевше.

Як повідомив президент Асоціації звіроводів Володимир Федина, в Україні за останні роки відкрилися лише 2 нові ферми. При цьому, у країни є недорога сировинна база і доступна робоча сила – конкурентна перевага перед сусідами, яку не варто віддавати.

«Нам не потрібна держпідтримка і дотації, ми звертаємося тільки з одним проханням – щоб галузь була убезпечена від рейдерських захоплень і були гарантії того, що вкладені нами інвестиції зможуть пропрацювати хоча б 10 років», – сказав він.

Як повідомляв УНІАН, за даними Асоціації звіроводів України, середня заробітна плата в хутряному виробництві становить 12-16 тисяч гривень.

Leave a comment