Останнім спалахом протистояння між хутровою індустрією та активістами, що виступають проти використання натурального хутра, є твердженням Міжнародної федерації хутра про те, що вірусне відео 2009 року, що зображає шкури живих тварин, є «постановочним» та таким, що «дезорієнтує громадськість оманливими претензіями до хутрової індустрії». Згідно з заявою двох китайських хутровиків, що з’явилися на відео, двоє невідомих активістів-розслідувачів підійшли до них і запропонували їм обід (або гроші, щоб купити обід), за умови якщо вони знімуть шкіру з живої тварини.
Хутровики виконали це прохання, але пізніше публічно розкаялися в жахливому діянні.
Міжнародна федерація хутра повідомила виданню WWD, що це відео, «Китайська торгівля хутром як вона є», було використано захисниками прав тварин для того, щоб «підштовхнути до заборон використання матеріалу». Торгівля хутром — це індустрія, що оцінюється в $30 млрд, а про нещодавні відмови провідних дизайнерів від нього написали багато зі світових ЗМІ. Серед таких дизайнерів та люксових брендів були Michael Kors, Stella McCartney, Gucci, Versace та Burberry.
Заборони були введені, незважаючи на те що, згідно з останніми даними, світовий попит на хутро зростає, особливо на його використання у верхньому одязі, приміром, такими брендами як Canada Goose. Водночас зростає інтерес до веганських продуктів та продуктів, при виробництві яких не страждають тварини. На Vegan Fashion Week, що відбулася в січні цього року в Лос-Анджелесі, були представлені такі бренди високої моди, як Dr. Martens, Matea Benedetti, Noémie Devime, Altiir, Bayem, Ecopel, Enda, New Rock та Mink Shoes, а також б’юті-бренди Kat Von D Beauty, Giovanni Cosmetics, Belius eCosmetics, Cover FX та Ecco Bella.
Зі свого боку, хутряна індустрія останнім часом відповідає на акції антихутряних активістів, наголошуючи на зносостійкості природного матеріалу та на необхідності свободи використання хутра як для дизайнерів, так і для споживачів. Хутряні промисловці також стверджують, що багато хто з брендів, що забороняють хутро, використовують його небагато, а заборони характеризують як «вихідки ЗМІ». Крім того, деякі з брендів, які перестали використовувати певні види хутра, продовжують використовувати шерсть.
Але твердження про те, що відео з Китаю було постановочним, підвищує градус протистояння. Воно триває близько однієї хвилини та має особливо жорстокий характер. Показується побиття азійського єнота, а потім зняття з нього шкіри, поки той все ще дихав. Це відео поширили декілька разів, але допис, опублікований на сторінці організації РЕТА (People for the Ethical Treatment of Animals, «Люди за етичне ставлення до тварин») 21 квітня 2009 року, набрав більше 3,4 мільйонів переглядів. Відео захищено авторським правом Швейцарської організації захисту тварин/EAST International.
Прес-секретар PETA заявила: «Відеоматеріали такі ж справжні, як і біль, що переживають тварини, які потрапляють до рук хутряних промисловців. Ті, хто отримує вигоду від катування та вбивства хутрових звірів, за будь-яку ціну будуть приховувати те, як хутрові фермери закривають тварин у брудних дротяних клітках і вбивають їх жахливими способами, зокрема задушенням, електричним струмом та здиранням з них шкіри заживо. Замість того, щоб витрачати свої ресурси на кричущу брехню, хутровикам потрібно було б виробляти веганські матеріали, які сьогоднішні споживачі дійсно захочуть носити».
Швейцарська організація захисту тварин коментарів не надала.
Згодом Міжнародна федерація хутра (МФХ) заявила про «десятирічне розслідування», проведене слідчими, найнятими організацією. «Відео 2009 року стало вірусним, показавши в жахливих деталях процес зняття шкіри з азійського єнота», — йдеться в заяві для WWD.
«Воно було надане захисниками прав тварин юристам, щоб розпочати кампанії з заборони хутра в Лос-Анджелесі та Сан-Франциско, і використовувалося неодноразово протягом останнього десятиліття в презентаціях для дизайнерів, брендів та засобів масової інформації. Жахливі кадри, під назвою „Шокуюче відео з китайської хутрової ферми“, викликали широке громадське обурення й змусили дизайнерів перестати використовувати хутро.
МФХ й надалі відзначала, що світова хутрова індустрія «має докази того, що варварські та незаконні дії були постановочними у свідомій спробі спаплюжити хутрову промисловість. Цими доказами є інтерв’ю та підписані свідчення від двох чоловіків, які з’явилися на відео, Ма Хонґ Ше та Су Фень Ґанґа.
«Вони працювали на ринку хутра Шанькунь, у кількох годинах їзди від Пекіна, у 2005 році й підтвердили, що їм заплатили за здійснення жахливого діяння на камеру», — заявив МФХ.
Окрім відео, що з’являється на каналі PETA на YouTube, ця організація має мікросайт, який можна знайти за посиланням, який присвячений суто китайській торгівлі хутром. На ньому є посилання на відео, а також інший вміст, що описує саме відео та торгівлю хутром у Китаї. Під заголовком «Шкіру зняли заживо» ПЕТА відзначила, що, коли «розслідувачі під прикриттям пробиралися на китайські хутряні ферми, вони виявили, що багато тварин досі живі й відчайдушно борються, коли робітники перевертають їх на спину або підвішують їх за ноги або хвости для зняття шкір. Коли робітники на цих фермах починають обрізати шкіру і хутро з ноги тварини, вони відбиваються вільними кінцівками. Працівники топають по шиях і головах тварин, які сильно б’ються, щоб зрізати було легше».
У свідченні під присягою, Ма сказав слідчим, що обидва чоловіки працювали в цей день, коли до них підійшли чоловік і жінка. Вони знімали на фотоапарат. «Ми запитали: „Що ви робите?“, і жінка сказала, що її дідусь ніколи не бачив, як з єнота знімають шкіру заживо. Отже, вона запитала, чи зроблю я це на камеру. Я сказав їй, що ми не можемо цього зробити, тому що тварина може нас укусити. Вона сказала, що купить нам хороший обід, або вона дасть нам кілька сотень юанів, щоб ми самі собі купили обід».
Після зняття шкіри Ма сказав: «Нам було незручно. Це було жорстоко стосовно тварини. Навіть зараз, після стількох років, кожен раз, коли я думаю про те, що ми робили, мені погано. Ми шкодуємо про це». Ма сказав, що він працював знімачем шкіри протягом багатьох років, і ніхто ніколи не знімав шкіру заживо, і він ніколи такого не бачив».
У своєму виступі Су сказав, що Ма був його начальником. «Він хотів, щоб я оголив тварину заживо, але я сказав, що це занадто жорстоко, єноту буде дуже боляче. Ма сказав, що вони дадуть нам багато грошей, так що я зробив це. Поки я знімав шкіру з єнота, мене знімала на камеру жінка. Чоловік і жінка, яких описали Ма і Су, не були ідентифіковані.
Ненсі Дайньо, віце-президент Міжнародної федерації хутра в Північній Америці, заявила, що хутровики використовують сторонні схвалені методи для евтаназії тварин.
«Усі методи переглядаються і схвалюються ветеринарами», — пояснила Дайньо. «Логічно, що укуси й подряпини на тілі людини під час зняття шкіри — це ризиковано, не кажучи вже про моральну шкоду, що завдається людині, що виконує цей акт. І хутро, відірване або відрізане з живої тварини в русі, було б непридатним для подальшого використання. Так не роблять у галузі хутрової промисловості, й активісти з прав тварин знають про це. Ось чому їм довелося вдаватися до постановок, щоб заохотити жахливе ставлення до тварин і щоб спробувати завдати шкоди нашій промисловості. Тепер у нас є докази обманних дій цих груп, які ввели в оману юристів і дизайнерів».
Рух за невикористання хутра триває вже десятиліття, і МФХ сказав, що він спирався на «неправдиві подання фактів, постановочні відеоматеріали і відверту брехню або неточності».
Дайно та МФХ називали антихутряні акції гучними та жорстокими. Проте МФХ зауважують, що активісти програють в очах громадськості. Споживачі купують хутро. «Хоч би які активісти не досліджували споживачів та їх бажання, правда на боці гаманця», — сказала Дайньо. «Якщо б ніхто не купував хутро, продавці б його не продавали, а виробники не виробляли б його… і заборона була б не потрібна».
За даними Організації Об’єднаних Націй, загальний обсяг європейського експорту для готових виробів з хутра збільшився на 22 % до 750,7 млн євро у 2018 році, порівняно з 614,7 млн євро в попередньому році. Згідно з доповіддю FurEurope (Організації Хутра Європи), дані торгівлі показують щорічні збільшення обсягів уже протягом 20 років (у зв’язку з експортною вартістю оброблених шкір з європейських країн на різні ринки в усьому світі). «Цифри свідчать про те, що попит споживачів на хутро збільшується, незважаючи на те, що деякі високоякісні модні бренди приймають політику невикористання хутра та на стійку цінову кризу», — йдеться в повідомленні організації.
Тим часом, Associated Press повідомила минулого тижня, що на північноамериканських хутрових аукціонах ціни на шкури зросли, особливо на шкуру койота, яка використовується в пуховиках від Canada Goose. У своєму останньому квартальному звіті чистий прибуток Canada Goose зріс на 72 % до 105,3 млн канадських доларів, тоді як продажі — на 50,2 % до 399,3 млн.
Рауль Лопес, креативний директор Luar, розповів WWD, що він вибирає хутро з екологічних причин.
«Коли ви купуєте з екологічною відповідальністю, ви не просто купуєте одяг, ви інвестуєте в культуру споживання,» — сказав знаменитий дизайнер вуличного одягу.
«Хутро — це інвестиція, яка триває цілими поколіннями, і ви бачите це особливо в місті. Остання мода на штучне хутро не є екологічно правильною для мене як для дизайнера. Я не хочу робити одяг, що через кілька сезонів буде викинутий на звалище. Я хочу створювати предмети, які передаються майбутнім поколінням».
Примітка редактора: цей матеріал було оновлено, щоб уточнити дату відео, що було зняте в 2005 році, а не в 2009, як було написано спочатку.
Автор: Артур Зажкевич
Дата публикації оригіналу: 5 березня 2019
Посилання на оригінальну статтю: https://wwd.com/business-news/business-features/iff-anti-fur-film-china-furs-1203073377/