Україна може зайняти 10% світового ринку хутра

Україна може зайняти 10% світового ринку хутра
Україна може зайняти 10% світового ринку хутра

В Україні впродовж останніх 6-7 років активно розвивають норкові ферми, хутро продають на європейських аукціонах. Які виклики та можливості принесла індустрії пандемія, розповів Gazeta.ua президент Асоціації звірівників України Володимир Федина.

У Данії, Нідерландах, Іспанії, Швеції, Італії, Греції та США зареєстровані випадки інфікування норок на коронавірусом. Збираються знищувати на фермах мільйони тварин. Як пандемія змінить світовий ринок хутра?

У Данії вже знищили близько 80% тварин. На жаль, місцевий уряд пізно зрозумів свою помилку. Розіслали нові листи по фермам, де замість слова “наказ” – “рекомендація”.

Галузь уже не врятувати. У Данії знищили племінне поголів’я. Тобто тварин, хутро яких було найкращої якості. Норківництво в промислових масштабах там розвивалося протягом останніх 100 років. Була дуже потужна селекційна школа, їхні тварини розходилися по світу.

На данських норкових фермах працювали десятки тисяч людей. А в рази більше були задіяні в супутніх галузях: логістика, доставка, виробництво кормів, ветеринарні послуги. Розміри завданих данській економіці збитків вимірюються мільярдами євро.

Одна справа, коли йдеться про ферми, де виявили заражених тварин. Або ті, що входили в карантинну зону в радіусі 7,8 кілометрів. Тут зрозуміло. Інша, коли знищували тварин на фермах, де не виявили хворих. В багатьох випадках це була сімейна справа у 2-3 поколіннях. Люди вкладали гроші, частину свого життя. В основному, ці фермери більше нічого не вміють робити. Тому що все життя займалися тільки цим видом діяльності. Це буде дуже велика економічна проблема та людська трагедія. У Всесвітній організації охорони здоров’я не підтримали знищення норок через коронавірус. В останніх заявах зазначили, що не давали рекомендацій данському уряду для вжиття таких радикальних дій.

Ситуація на світовому ринку кардинально зміниться. Данці визнають, що подарували Китаю та Росії сільськогосподарську галузь, вартістю мільярди євро. Ці країни мають наміри дуже серйозно взятися за ринок хутра і стати на ньому лідерами. Україна до пандемії в структурі світового ринку займала 1%. У нас є всі передумови для того, щоб збільшити частку української продукції до 10%. Тому дуже важливо не втратити ці можливості та зайняти свою нішу.

Конкуренція буде стимулювати підвищення якості хутра чи вже ніколи не досягнемо рівня Данії?

Є сегмент клієнтів luxury, які завжди вимагали високої якості. Після данського наступними за класами якості хутра були нідерландські, польські ферми. В Україну свого часу завезли саме данський тип норки. Тому вітчизняна продукція належить до високих класів якості. Хутро українських ферм користується стабільним попитом на міжнародних ринках. Всю продукцію реалізовують на європейських хутрових аукціонах.

Що буде відбуватися з цінами?

Вони вже зросли на 20%. І ще підуть вгору. Остаточно вартість хутра встановлять на наступному аукціоні, який має відбутися наприкінці січня. Хоча почала з’являтися інформація, що найбільший і найстаріший хутровий аукціон Kopenhagen Fur вже заявив про припинення діяльності. Це об’єднання власників норкових ферм Данії, яке працювало з 1930 року. Вони займали вагому частку, виконували важливу функцію. Невідомо, як тепер це будуть регулювати.

Бачимо, як пандемія починає впливати на продажі. Знищення норок відіб’ється на багатьох галузях економіки. Один із важливих наслідків – екологічний. Данська норкова галузь в рік споживала до одного мільйона тонн відходів птахофабрик і рибних господарств. Що вони робитимуть із відходами зараз, який вплив на екологію це буде мати – дуже велике питання.

Наприклад, українські норки щороку з’їдають близько 50 тисяч тонн відходів. Для того, щоб утилізувати їх за відсутності норкових ферм, потрібна промислова переробка – спалювання, зокрема.

Чи повинна держава втручатись у процес, аби допомогти українському бізнесу?

Ніколи не розраховували на допомогу зі сторони держави. За останні 6-7 років в Україні побудували 6 нових норкових комплексів. Це сучасні підприємства, під час будівництва яких ми переймали данський досвід. Впродовж останніх років данські спеціалісти приїжджали і деякі моменти починали переймати вже у нас.

Усе працювало на приватних інвестиціях. Українські фермери готові далі розвивати цю галузь і не розраховувати на чиюсь підтримку. Єдине прохання – щоб ніхто не заважав і не створював штучних перешкод. Тоді вдасться зайняти до 10% світового ринку.

Які штучні перешкоди є зараз?

Певні організації просувають законопроєкт про заброну хутрових ферм в Україні. Це негативно впливає на інвестиційну привабливість країни. Є інтерес зі сторони іноземних інвесторів, але їм потрібні прозорість і зрозумілість умов ведення бізнесу. Поки її не буде, ніхто гроші в нашу економіку не вкладатиме.

Які прогнози стосовно попиту під час пандемії? Люди боятимуться купувати шуби?

Навіть, якщо тварина була інфікована, то вірус в хутрі зникає через 72 години. Шкірки проходять обробку. Оскільки реалізація відбувається на європейських хутрових аукціонах, вимоги до безпечності продукції висувають дуже суворі.

Якщо дивитись на прикладі українських ферм, то щороку об’єм виготовленої продукції збільшується на 20%. Наша галузь стабільно розвивається. Мода – дуже мінлива, можуть бути дуже різкі коливання попиту. Але він є завжди.

Хутро – це екологічний матеріал. Повністю виріб перегниває за 100 днів. Штучне хутро, одяг виготовляють із різновидів пластмас. Для їхньої переробки мають відбутися складні хімічні процеси, які шкодять навколишньому середовищу. Період їхнього розкладання – від 100 до 150 років.

Яких збитків галузі завдала пандемія?

Після запровадження карантину не проводили регулярні хутрові аукціони. Оскільки це міжнародні заходи, вони пов’язані з перетином кордонів. Їх відклали і звичний принцип продажу продукції цього року був порушений. Зараз всі зв’язки налагоджуються. Індустрія адаптується до нових умов.

Які перспективи України на світовому ринку?

У нас є багато територій, де можна будувати ферми. Велика сировинна база, основу якої становлять відходи птахофабрик і рибгоспів. Птахівництво в Україні дуже потужно розвивається, виходить на європейські ринки, займає провідні позиції. Відповідно, зростають об’єми відходів, які потрібно утилізовувати. Ми це робимо за допомогою приготування корму для норок.

Перевагою також є дешевша робоча сила. Собівартість української продукції нижча, ніж у європейських країнах. Це нам дає конкурентну перевагу.

80% нашої продукції з європейських хутрових аукціонів відправляють для вичинки у Китай, розповідають у Асоціації звірівників. З отриманого матеріалу шиють шуби. Україна купує готові хутрові вироби здебільшого китайського виробництва.

За даними асоціації, іноземні інвестори також розвивають свій бізнес в Україні. Зокрема, двоє голландців відкрили тут свої невеликі ферми.

Leave a comment