І знову про норки…
Як уже повідомляла наша газета, група бродівчан побувала на норкових фермах у Польщі та Данії, де ознайомилася з європейським досвідом ведення хутрової галузі. Звірівництво розвинуто у багатьох країнах світу. В розведенні цінних видів хутровини основне місце посідає саме Європа, доля якої у світовому виробництві хутра досягає 58%.
Такою діяльністю займаються у 22 європейських країнах. Найбільшу частку в загальному об’ємі хутровини з Європи становлять шкірки норки і лисиці, обсяг яких відповідає 33,0 млн та 2,0 млн шт. на рік. Найбільшими виробниками хутра в Європі є Данія, Голландія, Фінляндія, Польща. Також цінні породи хутрових звірів розводять у Норвегії, Швеції, Бельгії, Франції, Іспанії, Італії, Литві, Латвії тощо.
Найбільший рівень розведення норки зафіксовано у Данії і він становить майже 50% загальної кількості хутра з Європи. У Данії розташовано 1400 ферм, на яких в 2018 році було вирощено 17 млн голів норки, в Польщі – 600 ферм і 5 млн норки, у Фінляндії – 400 ферм і 2 млн голів норки. В Україні – історично сільськогосподарській країні, з найбільшою в Європі територією, вирощується тільки 1% від світового виробництва норки.
За радянських часів на території нашої держави налічувалося 16 великих комплексів з виробництва норкового хутра. Сьогодні в Україні 95% ферм, що виробляють хутро, – це нові підприємства, відкриті за останні шість років. Вони побудовані за європейськими стандартами та вимогами і працюють згідно європейських сертифікатів. Ці підприємства дають робочі місця в сільській місцевості, платять офіційні зарплати (близько 12-16 тис. гривень), сплачують податки. Звірівництво в Україні – це одна з небагатьох галузей народного господарства, що працює стабільно. Своєрідними лідерами галузі є норкові ферми, розміщені у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області.
Отож, повернувшись з Данії, майже всі учасники поїздки вирушили на Київщину, щоб побачити українські реалії. Спочатку ми побували на одній з найбільших норкових ферм в Україні «Вікінг», збудованій у 2011 році за новітніми технологіями, що розміщена у с. Велика Каратуль Переяслав-Хмельницького району. Біля входу нас зустріли директор Сергій Ховайло та консультант Віктор Кирилюк. Бродівчан відразу зацікавило, чому вся ферма по периметру високої бетонованої огорожі обнесена зверху кільцями колючого дроту.
– Бетонована огорожа має висоту 2,5 м і ще на півметра заглиблена в землю, – говорить Віктор Кирилюк.
– А обнесена колючим дротом тому, що ми боїмося зовнішньої інфекції. Як ви бачите, тут неподалік ліс, де живуть куниці, лисиці, дикі норки, інші звірі, які можуть бути інфіковані сказом чи ще якоюсь хворобою. Тож все це зроблено з метою недопущення таких тварин на територію ферми.
Потрапивши безпосередньо на територію господарства, ми були здивовані, бо одразу побачили, що тут більше порядку і краще впорядкована територія, ніж навіть у Данії і Польщі. Як нам розповіли, ферма займає територію 48 га. Тут розміщені 103 шеди, маточне поголів’я складає 40 тисяч. На відміну від датських і польських ферм, тут є своя кормокухня, холодильник для зберігання кормів, забійний цех і цех первинної обробки шкірок, очисні споруди, гноєсховище інші виробничі приміщення, оснащені сучасним європейським обладнанням. Крім того, рівними рядами на території ферми висаджені липи, берези, катальпи, а також фруктові дерева – яблуні, груші, персики, вишні, сливи тощо. Вода, що тут використовується, йде на очисні споруди, а потім нею поливають дерева. До речі, водою забезпечують себе самі. На фермі є дві свердловини глибиною 270 м.
– Вода у нас ідеально чиста, – каже директор Сергій Ховайло.
Спеціалісти норкової ферми «Вікінг» володіють унікальним досвідом у справі розведення і вирощування норки. Вони використовують у своїй практиці найновіші досягнення в цій сфері.
– Ми вивчали різні технології і спинилися на Данії, оскільки там є найвищий рівень розведення норок, – розповідає консультант.
– Незважаючи на те, що зараз є мораторій на перевірки, ми їх самі ініціюємо. Перевірки бувають різні – екологічні, ветеринарні, тричі минулого року побували у нас аудитори Міжнародної програми ««WelFur». Наше підприємство сертифіковане на відповідність найсуворішим європейським стандартам. Ферма дотримується природоохоронного законодавства, як вітчизняного, так i європейського. На сьогодні в Україні працює 4 таких звіроферми – три на території Переяслав-Хмельницького району і одна у Дніпропетровській області.
Під час нашого приїзду у норок якраз у розпалі був гон. Це особливий і відповідальний період, тому сторонніх у шеди не допускають, але нам надали можливість підійти близько до тваринок.
Кропітка селекція, застосування найновіших світових досягнень в цій сфері, використання якісних кормів, високі стандарти утримання тварин дозволяють виробляти хутро елітної якості, експортувати його на міжнародні аукціони і отримувати валютну виручку. Ніяких хімікатів та формальдегідів у процесі виробництва на «Вікінзі» не використовують. Міжнародні аукціони, на яких реалізовується сировина, суворо це контролюють.
– Норкова ферма «Вікінг» є екологічно безпечною, сертифікована на відповідність найсуворішим європейським стандартам, нах Європейського Союзу, – говорить директор Сергій Ховайло.
Звичайно, цікавилися ми і щодо неприємних запахів, що можуть поширюватися від ферми до населених пунктів. Нам пояснили, що коли забирають гній, то 3-4 дні запах є.
– Але, це не значить те, що це якась отрута, – говорить Віктор Кирилюк.
– Зайдіть на будь-яке подвір’я, де є кури, свині – там також є неприємний запах. Хочу заакценувати вашу увагу на тому, що коли вибирали цю ділянку для будівництва, то вивчали розу вітрів. У часовому вимірі лише 9% в рік вітер дме у напрямку з ферми, решта часу – з села на ферму. Ніякої екологічної небезпеки я тут не бачу. Раніше місцеві мешканці брали у нас гній на свої поля безкоштовно. Тепер ми його продаємо фермерським господарствам.
Варто також зазначити, що на фермі працює 104 робітники, середня заробітна плата їх складає 16 тис. грн, а минулого року підприємство сплатило податків до районного бюджету 7 млн грн.
Далі ми побували на норковій фермі «PELSCOM», що розташована у цьому ж районі, поблизу с. Студеники. Олександр Харченко розповідає, що збудував її «з нуля». Інвестована сюди велика кількість фінансів. Маточне поголів’я складає 50 тис. Займає ферма площу 50 га і дає роботу 150 людям. Всі працівники місцеві. Кожен працівник – кваліфікований спеціаліст, якого тут навчають мінімум рік. Вони вміють спарювати норки, пересаджувати у клітки, вакцинувати їх та ін. Більша половина людей працюють тут вже майже п’ять років. Особливий акцент тут ставиться на заборону вживати алкоголь. Таких не тримають.
ФОТО: шеди що накриті сонячними панелями на фермі «PELSCOM»
– Тут поблизу немає інших підприємств, лише тільки заправки, – каже Олександр.
– Україні найперше потрібні підприємства, які б платили податки. Тоді будуть і пенсії у людей більші. Ми податки платимо. Минулого року сплатили 7,5 млн грн різного виду податків, до бюджету об’єднаної територіальної громади надійшло 3 млн. грн. Крім того ми допомагаємо школі, дитячим садочкам, підтримуємо футболістів, танцюристів і багатьох інших. Я, як власник, даю можливість людям заробити, а країні піднятися на вищий економічний рівень.
Крім того, хутряна галузь також є утилізатором курячих і рибних відходів, десятки тисяч тонн яких звірогосподарства «з’їдають» замість того, щоб ті закопувалися десь у лісі. Олександр Харченко розповідає, що тварини на його фермі з’їдають в рік 13 тис. тонн відходів. Він наголошує, що якщо таких господарств не буде, то відходи з птахофабрик і далі закопуватимуть у лісі, засмічуючи навколишнє середовище.
Частина шедів на цій звірофермі накрита не шифером, а сонячними панелями. Тут також є свої свердловини, очисні споруди, кормоцех, холодильник для зберігання кормів, забійний цех і цех первинної обробки шкірок, гноєсховище тощо.
На запитання щодо застосування антибіотиків, він відповів:
– Не вірте, якщо вам кажуть, що на норкових фермах використовують антибіотики. Для норок – це вбивство. Застосовують їх дуже рідко, коли є проблема, для лікування.
Це підприємство також працює за високими європейськими стандартами і вирощені шкірки експортує на міжнародні хутрові аукціони, збільшуючи валютні надходження до України. Фахівці господарства володіють унікальним досвідом у справі розведення і вирощування цих хутряних тварин та використовують у своїй практиці найновіші світові досягнення у цій сфері.
– Сьогодні ми часто чуємо заклики носити штучне хутро. А хіба це не загроза екології? – говорить Олександр Харченко.
– Я бував на тих виробництвах, де виготовляють штучне хутро з пластмаси і застосовують для цього різні хімічні речовини, штучні барвники, що своїми запахами отруюють екологію. Задумайтеся, скільки буде лежати штучне хутро у землі?
Норкові ферми, які планують побудувати на території Язлівчицької та Лешнівської сільських рад (за межами населених пунктів), як запевняють інвестори, будуть споруджені за найвищими європейськими стандартами з утримання хутрових тварин, а їх розведення відповідатиме «Програмі оцінки утримання тварин», яку розробили сім провідних університетів та інститутів Європи.
ФОТО: гноєсховище.
“Голос Відродження”
Н. ЗАБОКРИЦЬКА.