Чому екохутро значно шкідливіше для планети, ніж ви думали

Экомех не безвреден для планеты

Модні бренди один за одним відмовляються від натурального хутра на користь штучного. Але чи допоможе це врятувати планету?

У квітні цього року Карди Бі, заявлена ​​спікером нью-йоркського фестивалю краси Beautycon, сильно запізнилися на власний паблік-ток – її чотиригодинна затримка, зрозуміло, викликала хвилю обурення як серед відвідувачів, що заплатили за квитки, так і серед тих, хто дізнався про подію із соцмереж.

Цей скандал, втім, швидко згас на тлі іншого, що вибухнув на тому ж місці в той же час: до манхеттенського Javits Center, де проходив захід, реперша прибула у вінтажному пальто Paco Rabanne, рукави, комір і поділ якого були щедро облямовані хутром, імовірно лисячим. Дісталося всім: і самій виконавиці (хоча їй начебто не звикати), і її трохи менш підготовленому до напливу хейтерів стилісту Колліну Картеру. Заклики відмовитися від хутра – найм’якше, що випало на долю хлопця: його ображали, йому погрожували розправою. Картер не залишився в боргу – назвав нападників в мережі лицемірами: мовляв, у них в профілях є і шкіряні речі, і тарілки з м’ясом – то звідки ж стільки претензій?

Тим часом претензії на адресу шанувальників натурального хутра в останні кілька років звучать все голосніше і частіше. І вже не тільки від активістів, які, будемо відверті, часом дуже агресивні у своїх спробах зупинити агресію. Тепер на стороні активістів – їх колись головні противники: будинки мод. Адже це не жарт: за останні два роки хутро відправили у бан десятки брендів, включно із Gucci, Jimmy Choo, Michael Kors, Coach, Burberry, Chanel, Prada, Balmain. «Хутро? Я більше в цьому участі не беру», – з викликом кинула Донателла Версаче в інтерв’ю півторарічної давності. PETA заплескала в долоні: руйнувалися останні хутряні бастіони. Питання, щоправда – під яким напором? Лякаючої відвертості ролики, що розповідають про незавидну долю тварин на хутрових фермах, крутили десятиліттями. Стільки ж часу влаштовували вуличні перформенси. А скільки разів небайдужі обливали червоною фарбою, що імітує кров, одягнених в хутра гостей на Тижнях моди! Таку сцену, якщо пам’ятаєте, навіть розіграли в «Сексі у великому місті» – не серіалі, а повнометражному фільмі-сіквелі, – настільки звичним подібне стало для Великого Яблука.

Модна індустрія схаменулася під натиском так званої усвідомленості. «Я ухвалив рішення півтора роки тому, – розповів американському Vogue креативний директор Balmain Олів’є Рустен. – Подивився багато документалок на цю тему і зрозумів, що більше не можу бути причетним до хутряної змови». Зрозуміло, ніхто не ставить під сумнів щирість дизайнера – боронь боже! І все-таки важко не запідозрити, що фур-шеймінг, який раптом заполонив індустрію, частково викликаний споживчим запитом. Для мілленіалів і джензерів – а саме для них сьогодні розставляють маркетингові капкани – хутро вже не асоціюється з люксом, як було у поколіннях їхніх батьків і бабусь з дідусями. У цих нових покупців свій люкс – розумне споживання у намаганні продовжити життя планеті, що вже буквально палає у вогні (на момент написання тексту палахкотять тропічні ліси Амазонії). І в цій системі цінностей натуральне хутро легко знаходить демонічні властивості, навіть якщо залишити за рамками банальне співчуття тваринам (хоча це і непросто зробити).

«Будь-яка промисловість шкідлива для навколишнього середовища, але давайте не будемо підміняти поняття, – не погоджується дизайнер Еміль Шабаєв, в чиїх шубах ніжаться Сніжана Георгієва та Наталія Давидова. – Хутро завжди було одним з найекологічніших матеріалів. І сьогодні серйозно зростають стандарти виробництва хутра та виробів з нього. Велика міжнародна система FurMark працює з усіма аукціонами. Вона відстежує процес на всіх етапах». Погоджується з російським дизайнером і Сільвія Вентуріні-Фенді, чий Будинок моди на загальному тлі – на кшталт останнього з могікан: Fendi безсоромно і не озираючись на колег продовжує створювати те, що називають haute fourrure. «Хутро – матеріал тривалого користування, вам навіть не потрібно його прати. А ще воно повністю біорозкладається, – каже італійка. – Мені подобається надавати людям вибір, і я щиро вважаю, що питання усвідомленого споживання – одне з найсерйозніших. Але де межа? Чи, може, ви перестанете використовувати хутро, але при цьому будете носити шкіру і їсти м’ясо?»

Але якщо зв’язок між використанням хутра або шкіри і вживання м’яса – питання персональної етики, то тема біорозкладання потрапляє в ціль одразу. На жаль, «екологічність» і приставка «еко» у більшості шуб не завжди пов’язані один з одним. Як правило, faux fur – це синтетичні полімери, які неможливо переробити, а розкладатися самі по собі вони будуть навіть не десятиліттями – віками! Крім того, під час носіння штучної шуби через тертя відшаровуються мікрочастинки пластику. Не хочеться зайвий раз лякати, але накопичення цих часток (ми отримуємо їх досить багато разом з повітрям, водою і їжею) в тканинах живих організмів може привести до запалення і інших неприємностей. У цьому сенсі значно безпечніша шерсть – за умови, звичайно, що вона органічна, без обробки. Серед тих, хто робить вовняні шуби, не тільки переконана веганка Віка Газинська, але і відомий своєю любов’ю до хутра бренд Diego M. «Ми розуміємо тих, хто хоче носити натуральне хутро, але ми також розуміємо і тих, хто шукає екопродукт», – каже дизайнер Дієго Мацці.

До речі, навіть серед апологетів натурального хутра знаходяться ті, хто допускає, що одного разу спробує себе в іншому жанрі – якщо би мова і справді йшла про альтернативу. Мауріціо Браскі, засновник марки Braschi, чесно зізнався, що хоче перейти на faux fur, але є нюанси: «Якщо у майбутньому будуть створені матеріали, які при своїй органічній природі матимуть властивості натурального хутра, ми з радістю перейдемо на таку сировину. Але наразі це розмови про далеке майбутнє».
Але як же бути зараз? Питання не з простих, і відповідь на нього визначає набір факторів, які важливі для вас насамперед: і у натурального хутра, і у штучного вистачає й плюсів, й мінусів. Не варто також нехтувати винтажем – це може бути непоганим компромісним варіантом для тих, хто все-таки мріє про натуральне хутро. «Придбання винтажної шуби – невеликий внесок в боротьбу з екологічним лихом, – коментує власниця Vintage Voyage Аліна Лисова. – Так, винтажних шуб у пристойному стані не так вже й багато. Але вони є! Ходіть по винтажних магазинах, блошиних ринках – і ви обов’язково зустрінете ту саму». Головне – не одягайте її на Beautycon.