Модні бренди один за одним відмовляються від натурального хутра на користь штучного. Але чи допоможе це врятувати планету?
У квітні цього року Карди Бі, заявлена спікером нью-йоркського фестивалю краси Beautycon, сильно запізнилися на власний паблік-ток – її чотиригодинна затримка, зрозуміло, викликала хвилю обурення як серед відвідувачів, що заплатили за квитки, так і серед тих, хто дізнався про подію із соцмереж.
Цей скандал, втім, швидко згас на тлі іншого, що вибухнув на тому ж місці в той же час: до манхеттенського Javits Center, де проходив захід, реперша прибула у вінтажному пальто Paco Rabanne, рукави, комір і поділ якого були щедро облямовані хутром, імовірно лисячим. Дісталося всім: і самій виконавиці (хоча їй начебто не звикати), і її трохи менш підготовленому до напливу хейтерів стилісту Колліну Картеру. Заклики відмовитися від хутра – найм’якше, що випало на долю хлопця: його ображали, йому погрожували розправою. Картер не залишився в боргу – назвав нападників в мережі лицемірами: мовляв, у них в профілях є і шкіряні речі, і тарілки з м’ясом – то звідки ж стільки претензій?
Тим часом претензії на адресу шанувальників натурального хутра в останні кілька років звучать все голосніше і частіше. І вже не тільки від активістів, які, будемо відверті, часом дуже агресивні у своїх спробах зупинити агресію. Тепер на стороні активістів – їх колись головні противники: будинки мод. Адже це не жарт: за останні два роки хутро відправили у бан десятки брендів, включно із Gucci, Jimmy Choo, Michael Kors, Coach, Burberry, Chanel, Prada, Balmain. «Хутро? Я більше в цьому участі не беру», – з викликом кинула Донателла Версаче в інтерв’ю півторарічної давності. PETA заплескала в долоні: руйнувалися останні хутряні бастіони. Питання, щоправда – під яким напором? Лякаючої відвертості ролики, що розповідають про незавидну долю тварин на хутрових фермах, крутили десятиліттями. Стільки ж часу влаштовували вуличні перформенси. А скільки разів небайдужі обливали червоною фарбою, що імітує кров, одягнених в хутра гостей на Тижнях моди! Таку сцену, якщо пам’ятаєте, навіть розіграли в «Сексі у великому місті» – не серіалі, а повнометражному фільмі-сіквелі, – настільки звичним подібне стало для Великого Яблука.
Модна індустрія схаменулася під натиском так званої усвідомленості. «Я ухвалив рішення півтора роки тому, – розповів американському Vogue креативний директор Balmain Олів’є Рустен. – Подивився багато документалок на цю тему і зрозумів, що більше не можу бути причетним до хутряної змови». Зрозуміло, ніхто не ставить під сумнів щирість дизайнера – боронь боже! І все-таки важко не запідозрити, що фур-шеймінг, який раптом заполонив індустрію, частково викликаний споживчим запитом. Для мілленіалів і джензерів – а саме для них сьогодні розставляють маркетингові капкани – хутро вже не асоціюється з люксом, як було у поколіннях їхніх батьків і бабусь з дідусями. У цих нових покупців свій люкс – розумне споживання у намаганні продовжити життя планеті, що вже буквально палає у вогні (на момент написання тексту палахкотять тропічні ліси Амазонії). І в цій системі цінностей натуральне хутро легко знаходить демонічні властивості, навіть якщо залишити за рамками банальне співчуття тваринам (хоча це і непросто зробити).
«Будь-яка промисловість шкідлива для навколишнього середовища, але давайте не будемо підміняти поняття, – не погоджується дизайнер Еміль Шабаєв, в чиїх шубах ніжаться Сніжана Георгієва та Наталія Давидова. – Хутро завжди було одним з найекологічніших матеріалів. І сьогодні серйозно зростають стандарти виробництва хутра та виробів з нього. Велика міжнародна система FurMark працює з усіма аукціонами. Вона відстежує процес на всіх етапах». Погоджується з російським дизайнером і Сільвія Вентуріні-Фенді, чий Будинок моди на загальному тлі – на кшталт останнього з могікан: Fendi безсоромно і не озираючись на колег продовжує створювати те, що називають haute fourrure. «Хутро – матеріал тривалого користування, вам навіть не потрібно його прати. А ще воно повністю біорозкладається, – каже італійка. – Мені подобається надавати людям вибір, і я щиро вважаю, що питання усвідомленого споживання – одне з найсерйозніших. Але де межа? Чи, може, ви перестанете використовувати хутро, але при цьому будете носити шкіру і їсти м’ясо?»
Але якщо зв’язок між використанням хутра або шкіри і вживання м’яса – питання персональної етики, то тема біорозкладання потрапляє в ціль одразу. На жаль, «екологічність» і приставка «еко» у більшості шуб не завжди пов’язані один з одним. Як правило, faux fur – це синтетичні полімери, які неможливо переробити, а розкладатися самі по собі вони будуть навіть не десятиліттями – віками! Крім того, під час носіння штучної шуби через тертя відшаровуються мікрочастинки пластику. Не хочеться зайвий раз лякати, але накопичення цих часток (ми отримуємо їх досить багато разом з повітрям, водою і їжею) в тканинах живих організмів може привести до запалення і інших неприємностей. У цьому сенсі значно безпечніша шерсть – за умови, звичайно, що вона органічна, без обробки. Серед тих, хто робить вовняні шуби, не тільки переконана веганка Віка Газинська, але і відомий своєю любов’ю до хутра бренд Diego M. «Ми розуміємо тих, хто хоче носити натуральне хутро, але ми також розуміємо і тих, хто шукає екопродукт», – каже дизайнер Дієго Мацці.
До речі, навіть серед апологетів натурального хутра знаходяться ті, хто допускає, що одного разу спробує себе в іншому жанрі – якщо би мова і справді йшла про альтернативу. Мауріціо Браскі, засновник марки Braschi, чесно зізнався, що хоче перейти на faux fur, але є нюанси: «Якщо у майбутньому будуть створені матеріали, які при своїй органічній природі матимуть властивості натурального хутра, ми з радістю перейдемо на таку сировину. Але наразі це розмови про далеке майбутнє».
Але як же бути зараз? Питання не з простих, і відповідь на нього визначає набір факторів, які важливі для вас насамперед: і у натурального хутра, і у штучного вистачає й плюсів, й мінусів. Не варто також нехтувати винтажем – це може бути непоганим компромісним варіантом для тих, хто все-таки мріє про натуральне хутро. «Придбання винтажної шуби – невеликий внесок в боротьбу з екологічним лихом, – коментує власниця Vintage Voyage Аліна Лисова. – Так, винтажних шуб у пристойному стані не так вже й багато. Але вони є! Ходіть по винтажних магазинах, блошиних ринках – і ви обов’язково зустрінете ту саму». Головне – не одягайте її на Beautycon.
