Західні екологи останнім часом голосно висловлюють своє занепокоєння: мода на штучне хутро, яку споживачам нав’язують промислові лобісти, може мати вкрай згубні наслідки для екології всієї планети. Впливає вона і на зміну клімату Землі.
… Недавній кричущий випадок, коли на дні Маріанської западини – найглибшого місця світового океану – знайшли пластиковий пакет із супермаркету та змусили суспільство задуматися і вжити заходів. Так, у багатьох країнах почали забороняти використання пакувальної тари з пластику, інші держави планують приєднатися до ініціативи через рік-другий.
Але при цьому обурення громадськості не виходить далі, ніж пакувальні пакети і не поширюється на ще більш небезпечний продукт – штучне хутро. Більш того, деякі громадські активісти, зоозахисники продовжують рекламувати це так зване “хутро”, – і навіть називати пластиковий одяг нешкідливим і “екологічним”, прагнучи нав’язати свою упереджену думку модним будинкам, виробникам одягу. Незважаючи на те, що в деяких країнах, наприклад в США, власники торгових мереж вже зазнають труднощів з утилізацією непроданих колекцій, – головним чином через шкідливі технології та її високу вартість.
На думку експертів, штучне хутро надає максимум негативного впливу на екологію принаймні двічі: один раз на стадії його виробництва, другий раз – утилізації. Справа в тому, що основні виробники “фейк-хутра” знаходяться в Китаї, де, на відміну від Європи або США, екологічні нормативи менш сувоі і контроль за їх виконанням не настільки жорсткий.
Вільне ставлення до правил виробництва впливає як на якість готової продукції, виробленої в третіх країнах –
штучні “хутра” далеко не нешкідливі для людини, особливо для людей, які страждають на астму або легеневими захворюваннями, вагітних жінок, – так і на кількість викидів в атмосферу, забруднення довкілля.
Іншими словами, купуючи китайську “пластикову” шубу, ви сприяєте глобальному потеплінню і руйнуванню озонового шару Землі.
Ситуація з утилізацією фейкового хутра виглядає ще сумніше. Експерти з лабораторії органічних відходів в Генті (Бельгія) досліджували, як руйнується штучне хутро, використавши метод LCA – метод оцінки життєвого циклу. Для цього вчені імітували умови звичайного закритого звалища. І через деякий час констатували: штучне хутро в цих, традиційних умовах його утилізації не розкладається взагалі!
Така ситуація, на думку дослідників, не стала для них несподіванкою, – головним чином через склад синтетичних волокон. Крім того, синтетичні модні матеріали, як відомо, розпадаються на все більш дрібні шматочки, в кінцевому підсумку утворюючи волокна мікропластіка, що сприяє забрудненню навколишнього середовища пластмасами.
Навесні минулого року вчені виявили, що в одному кубометрі арктичного льоду може бути декілька мільйонів часток мікропластика – в 1000 разів більше, ніж при попередніх вимірах. При таненні льоду ці частинки потраплять в океан, де пластикового сміття і так дуже багато. Мікропластік їдять риби, планктон, птиці, – і він залишається в їх тканинах назавжди.
Аналогічні результати були отримані ще в одному дослідженні: тесті на анаеробну біологічну деградацію і дезінтеграцію High Solids для різних видів хутра, в тому числі і штучного. “У випадку з штучним хутром взагалі вкрай важко говорити про гниття. Адже домінуючу роль в їх складі грає пластик, який під час зберігання і механічних ударів не розкладається, а його мікрочастинки потрапляють в землю”, – констатували дослідники, опублікувавши точні результати термінів розкладання зразків .
За цими результатами, через 30 днів “суперекологічне” штучне хутро залишилося цілим і неушкодженим.
І тут виникає питання, яке стає вкрай актуальним для власників торгових мереж: “Що робити з цим” хутром “далі?”. Виходів тут два: або застосовувати метод спалювання, дорогий і такий, що виділяє в атмосферу шкідливі хімічні речовини. Або ж, як роблять менш відповідальні рітейлери, просто вивозити на звалище, звідки подрібнений пластик рознесеться по всій окрузі.
За даними екологів, пластик є головним відходом на сміттєзвалищах, дощі змивають дрібні його частки в річки, моря і океани, де шматочки пластикового одягу потрапляють в травну систему тварин. Причому, пластик знаходять як у звірів і птахів, що мешкають на суші, так і в організмі морських мешканців. Більш того, дослідження показують, що мікроскопічні пластикові частинки присутні в повітрі в різних місцях по всьому світу. Пластик тепер всюдисущий в нашому наземному, водному й повітряному середовищі – тобто, він всюди. І в подальшому, якщо ми не зупинимося, його концентрація значно збільшиться.
Пластик починає розкладатися тільки через 450 років, а повністю процес завершується ще через 50-80 років. При існуючих темпах виробництва пластмасових виробів, Земля покриється відходами синтетики ще до того, як перша продукція почне розкладатися.
Найдивовижніше, що більшість екологів прекрасно розуміють проблему і самі акцентують увагу забрудненні природи синтетикою, – але при цьому не заперечують проти засмічення Землі тим, що виробники називають “екомех”. Вносячи свою лепту, щоб ця продукція вважалася модною, екологічної та сучасної.
Навіть незважаючи на те, що штучний одяг не тільки загрожує людині і тваринам, але і вносить свою лепту у зміну клімату. Так дослідження Програми ООН з навколишнього середовища, проведене в Гавайському університеті, довело: утилізація “фейк-хутра”, як і іншої синтетики, безпосередньо впливає на зміну клімату. “Результати говорять про те, що пластик є джерелом газових домішок, які впливають на клімат, причому в мірі виробництва таких виробів і накопичення їх в навколишньому, обсяги цих емісій будуть тільки збільшуватися”, – йдеться в доповіді.
Подібні результати підводять нас до одного єдиного висновку: насправді головна мета численних кампаній за штучне хутро зводиться до одного – вони повинні допомогти виробникам синтетики зайняти своє місце на ринку, збільшуючи продажі і отримуючи додатковий прибуток.
І в цьому не було б нічого поганого – адже бізнес це бізнес – якби для досягнення своєї мети ініціатори не використали фальшиві тези і неправдиві аргументи. Головний з яких – міф про уявну “екологічності” штучної одягу, яка насправді вбиває.