Керівник данської компанії розповів, чи має намір інвестор з багатомільйонними капіталовкладеннями найближчим часом повернутися в Україну з Польщі, на яку був змушений переорієнтуватися через дві обставини.
“Щоденний Львів” майже місяць тому повідомив про те, що інвестор з Данії призупинив свій багатомільйонний проект в Україні на Львівщині і переорієнтувався на Польщу.
Замість будівництва кількох норкових ферм у Бродівському і Буському районах компанія з Данії придбала чотири норкові ферми у сусідній країні. Про це на запит “ЩЛ” розповів керівник проекту в Україні Володимир Федина.
Реакція на цю новину була різною. Ті громадські активісти, які публічно борються з виробниками хутра, назвали цю подію своєю великою перемогою. Економісти ж вважають її прикрою поразкою, що може призвести до втрати Львівською областю інвестиційної привабливості. “Щоденний Львів” поцікавився думкою кількох посадовців, які мають стосунок до реалізації і контролю за такими інвестиційними проектами на Львівщині.
Начальник Державної екологічної інспекції у Львівській області Микола Маланич дуже шкодує через втрату втрати цієї багатомільйонної інвестиції, оскільки, на його переконання, ніякої екологічної шкоди довкіллю ці норкові ферми не заподіяли би. Адже данський інвестор задекларував використання безпечних європейських технологій, що базуються на найпередовішому стандарті WelFur, прийнятому цього року в країнах ЄС.
– Тепер данці сказали нам, що йдуть у Польщу, – говорить Микола Маланич. – Там не треба від них ніяких інвестиційних внесків і там є лояльне ставлення всього суспільства до цього виду підприємницької діяльності. Окремі особи в Україні вчасно вкинули негативну інформацію щодо цього проекту на Львівщині і сформували негативну громадську думку. Це – велика помилка.
На думку Микола Маланича, данський інвестор не призупинив, а зупинив свій проект в Україні безповоротно.
– Данці взяли паузу. Вони не відмовилися від оренди земель у Лешневі і Язлівчику, яку одержали строком на 7 років – загалом близько 50 гектарів. Так що будуть надалі сплачувати орендну плату, і місцеві громади матимуть хоч якусь вигоду, – говорить т.в.о. директора департаменту агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації Людмила Гончаренко. – Інвестор тепер хоче лише на один рік передати ці землі у суборенду, але ми їм не знайшли такого охочого, і вони самі шукають суборендаря. Призупинення цього проекту я не можу назвати перемогою тієї частини громади, яка виступала проти будівництва норкових ферм. Може, інвестор замало попрацював з нею, щоб переконати всіх у багатоплановій користі такого проекту для мешканців навколишніх сіл… Чи вірю я, що реалізація цього проекту відновиться? Не дуже, чесно кажучи.
Більше оптимізму щодо цього данського проекту має директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації Руслан Гречаник.
– У данського інвестора є всі необхідні дозвільні документи, щоб працювати на Львівщині. Може, через рік-два данці ще повернуться на Львівщину, – сподівається Руслан Гречаник. – Вони знайшли більш привабливі інвестиційні умови у Польщі і рік-два розвиватимуть свій бізнес там. Вочевидь, економічна вигода стала нині вирішальним чинником для вибору на користь Польщі. А не окремі протести громадськості. Пригадую, що кілька років тому, наприклад, на Дніпропетровщині також спочатку деякі люди протестували проти створення норкових ферм іншого інвестора, а тепер там, як кажуть, моляться на той реалізований проект: мають робочі місця і надходження в бюджет. Жаль, що ми втрачаємо цю інвестицію на Львівщині.
Начальник управління інвестиційної політики департаменту економічної політики Львівської облдержадміністрації Роман Матис вважає, що данський інвестор знайшов дорожчий, але зручніший спосіб реалізації свого бізнесу – у Польщі. Там він придбав готові ферми, які залишилося модернізувати. І у Польщі він уже має згоду місцевих громад. Це – європейська практика: домовлятися з місцевими громадами про вид бізнесової діяльності на їхніх територіях. На Львівщині у Буському районі інвестору вдалося створити позитивне сприйняття щодо процесу спорудження норкових ферм, а ось у Бродівському районі – ні, розповів Роман Матис. На Бродівщині зашкодили протестні дії окремих громадських організацій і політиків, які збурили негативну громадську думку. Мабуть, у них є своє бачення того, як і на чию користь використовувати ті землі, що призначалися для всього комплексу данського норкового проекту.
– Мені дуже шкода, що данський інвестор публічно оголосив про призупинення реалізації своїх планів, оскільки така публічна заява дуже зашкодила інвестиційній репутації Львівщини, – каже Роман Матис. – Вона має, можливо, більший ефект, ніж повині б мати 284 успішних інвестиційних проекти у Львівській області. Бо відлякує нових потенційних зарубіжних інвесторів. Я думаю, що повною мірою данці вже не зреалізують свої наміри на Львівщині, бо матимуть багато роботи в Польщі. Хіба що вони здійснять тут, так би мовити, мікропроект: збудують комбікормовий завод, наприклад. Прикро буде, що мешканці сіл Бродівського району, які не пішли на діалог з інвестором, у ліпшому випадку у майбутньому поїдуть працювати на норкових фермах у Польщі.
“Щоденний Львів” також надіслав електронною поштою кілька запитань генеральному директору компанії Eikon UA Development Полу Баху, який неодноразово відвідував Львівщину і брав тут особисту участь у заходах з інсталяції проекту. Пол Бах відповів дуже лаконічнио і чітко.
“ЩЛ”: – Інвестор призупинив чи зупинив норковий проект на Львівщині?
Пол Бах: – Наразі ми ставимо наш проект в Україні на паузу, щоб зосередити всю нашу увагу в Польщі.
“ЩЛ”: – За яких умов цей проект у Львівській області може бути відновлений і зреалізований – у повному початковому обсязі або ж частково?
Пол Бах: – Ми все ще зацікавлені в проектах в Україні, проте ми відчували – з незрозумілих для нас причин – певний рівень опору в місцевих громадах, а відносини з місцевими жителями для нас, безумовно, є дуже важливі. Час, починаючи від початку нашого інтересу до України і до цього моменту, на жаль, був дуже тривалим, і всі затримки призвели до теперішнього нашого інтересу до Польщі.
“ЩЛ”: – Чи має інвестор намір здійснити аналогічний проект в іншій області України?
Пол Бах: – Зараз ми не дивимося на Україну взагалі – всі наші зусилля припадають на Польщу. Коли настане час знову подивитись у бік України, не виключено, що ми будемо розглядати й інші області. Ми знаємо, що в Україні є позитивний досвід залучення інвестицій, а такі великі інвестиційні проекти, як наш, повинні мати належний супровід.
Нагадаємо, шо Польща у звірівництві посідає друге місце в Європі і третє у світі, поступаючись лише лідерам у цій галузі: Данії і Китаю. Річна вартість польського експорту норкового хутра становить 2,4 млрд. злотих або близько 600 млн дол. У Польщі діє понад 1100 норкових ферм, на яких вирощують близько 8 мільйонів тварин. Ця галузь створює у Польщі понад 10 тисяч робочих місць, а ще 40-50 тисяч робочих місць з’являються додатково у пов’язаних з нею секторах.