Українські норкові ферми не несуть ніяких ризиків COVID при суворому дотриманні правил безпеки
Українські норкові ферми дуже відрізняються від датських ферм. Почнемо з того, що в Данії розведення норки було настільки традиційною галуззю, що їх вирощували практично в кожному селі. Територія Данії не на багато більша за площею, ніж 2 Київські області, тому більшість ферм знаходилося в безпосередній близькості до помешкань людей, де коло 00 ферм виробляли понад 17 мільйонів норок. В Україні менше мільйона норок вирощують на приблизно 10 фермах по всій країні, що значно знижує ризик зараження.
Після того, як з’явилися новини з кількох країн про зараження норки COVID-19, українські звірівники посилили заходи біобезпеки для захисту тварин і здоров’я населення. Тепер ми знаємо, що тхори, хом’яки, домашні кішки і інші ссавці також можуть заразитися COVID-19 від людей.
«Виявлення мутації вірусу SARS-CoV-2 на датських норкових фермах викликало побоювання, що вакцини для людей можуть бути ослаблені. Це призвело до того, що прем’єр-міністр Данії прийняла рішення про знищення всіх норок, включаючи маточне поголів’я. Однак, з вересня 2020 року варіант вірусу SARS-CoV-2 «Кластер-5» ніде більше помічений не був, зоозахисники підхопили цю історію, щоб виправдати свою кампанію по забороні звірівництва всюди.
Насправді органи охорони здоров’я не підтримують такі крайні заходи. Європейський центр профілактики та контролю захворювань (Стокгольм, Швеція) в листопаді прийшов до висновку, що ризик для здоров’я людини, пов’язаний з різновидами SARS-CoV-2, пов’язаних з норками, є низьким для населення. Точно так же шановний американський вірусний експерт доктор Ентоні Фаучи сказав: «В даний час не представляється, що мутація, виявлена у норки, вплине на вакцини або імунний ефект вакцин».
Всесвітня організація охорони здоров’я тварин (OiE) не пропонує масового знищення стад норок, не кажучи вже про припинення їх вирощування.
На думку вірусолога Астрід Іверсена (Оксфордський університет, Великобританія), самі мутації вірусу не повинні викликати особливого занепокоєння з приводу прискорення його передачі, або того, що мутації роблять вірус смертоносний або ставлять під загрозу ефективність терапії і вакцинації через нестачу даних про це явище .
Інститут епідеміології та інфекційних захворювань ім. Л. В. Громашевського НАМН України вважає, що необхідна тісна співпраця в рамках підходу «Єдине здоров’я» між зацікавленими міністерствами, відомствами і організаціями не тільки по відношенню до протиепідеміологічних та протиепізоотичних заходів, а й контролю захворюваності працівників ферм і тварин з відповідними діагностичними дослідженнями і налагодженням генотипування вірусів при їх виявленні.
В даний час на українські звіроферми допускаються тільки основні працівники, які проходять обстеження перед контактом з тваринами. При контакті з норкою використовуються маски, захисний одяг і рукавички.
«Історія з Данією дала нам час, щоб ввести більш суворі заходи біобезпеки», – сказав президент Асоціації звіроводів України Володимир Федина.
Ніщо з цього не задовольняє захисників тварин, які заявляють, що розведення норок «жорстоко» і «непотрібно».
Жорстоко? Норки на фермах забезпечені відмінним харчуванням і медичною допомогою, так як це єдиний спосіб для отримання високої якості хутра. Вони слідують кодексам світової практики, розробленим ветеринарами, зоотехніками і органами по захисту тварин.
Не потрібно? Сьогодні хутро виробляється екологічно раціонально і відповідально; це – довговічний і біорозкладаний натуральний матеріал для одягу. Навпаки, штучне хутро та інші синтетичні матеріали, пропоновані зооактивістами, зазвичай виробляються з нафти або пластику, що не піддається біологічному розкладанню ресурсу. Ці синтетичні матеріали засмічують довкілля, витравлюють мільйони мікрочастинок пластика в водний шар при кожному пранні.
Норки вирощуються на фермах, що сприяє зайнятості в сільській місцевості. Норки харчуються відходами виробництва продуктів харчування, частинами худоби, птиці та риби, які не придатні для вживання в їжу людиною, і які в іншому випадку треба утилізувати. Гній компостуються для виробництва органічних добрив, які будуть доповнювати цикл поживних речовин в сільському господарстві.
«Фермери та органи влади знаходяться в постійному діалозі, щоб відповідально не допустити проблем. Ми повинні підтримувати цей зв’язок в сьогоденний складний період», – сказав Володимир Федина.