Сталий розвиток

Звірівництво нерозривно пов’язане з природою та тваринами. Тому сталий розвиток є необхідною запорукою його успішності.

Розвиток звірівництва в Україні ґрунтується на трьох засадах: сприяння суспільному благу, користь для довкілля, вигода для людей.

Зазначені засади є частиною Стратегії сталого розвитку хутрівництва, яка є глобальним документом, що передбачає встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства та захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному довкіллі. Стратегія корелює із ще більш глобальним документом — Цілями сталого розвитку ООН. За більш докладною інформацією з цього приводу можна звернутися до IFF.

Статистика європейських хутрових асоціацій, міжнародних хутрових аукціонів та база даних ООН щодо торгівлі товарами (UN Comtrade) свідчить про те, що звірівництвом та виробництвом натурального хутра наразі займаються багато розвинених країн світу, включаючи 22 європейські країни, на які припадає 50 % загальносвітового виробництва натурального хутра.

Серед країн-членів ЄС лідерами у цій сфері є Данія, Польща, Нідерланди, Швеція, Норвегія, Фінляндія, Литва, Латвія, Греція, Іспанія, Італія, Франція, Бельгія, Болгарія.

Примітно, що саме невелика за площею Данія займає перше місце у ЄС та у світі із розвитку звірівництва (близько 1400 звіроферм забезпечують виробництво більше 17 млн шкурок на рік, що становить близько 30 % всього світового обсягу).

У сусідній до нас Польщі функціонує близько 600 звіроферм, які виробляють близько 5 млн шкурок на рік.

У невеликих за площею Нідерландах функціонує близько 300 звіроферм (переважно сімейних), які виробляють близько 4 млн шкурок на рік, посідаючи третє місце у ЄС після Данії та Польщі.

Серед розвинених країн, які не входять до складу ЄС, лідерами із виробництва хутра є Канада (250 звіроферм та 1,5 млн шкурок на рік) та США (350 звіроферм та 3,9 млн шкурок на рік).

Доля України у світовому обсязі виробництва натурального хутра наразі не є відчутною та за підсумками 2017 року складає близько 0,63 млн, що становить лише 1 % всього світового обсягу. Здебільшого, це пов’язано із тим, що після тривалого занепаду у 90-х та 2000-х роках серйозні інвестиції у розвиток сучасних звіроферм в Україні прийшли порівняно нещодавно (лише в останні 6 років).

В той же час Україна має потужний аграрний сектор, що в перспективі надає гарні можливості для збільшення її частки на світовому ринку натурального хутра до 10 %. Для цього є всі умови — велика кормова база і потенціал (кількість відходів потужних птахофабрик і рибопереробних підприємств кожного року збільшується), всеукраїнська довіра і повага до звірівництва, як одного з напрямків тваринництва, неймовірно працездатні люди та бажання європейських інвесторів вкладати гроші в аграрний сектор України.

На рівні законодавства ЄС звіроферми наразі є повністю дозволеним видом господарської діяльності, проте до такої діяльності на рівні ЄС висуваються дуже суворі вимоги. Україна слідує цим вимогам та повністю їм відповідає. В іншому разі вітчизняні звіроферми не змогли б пройти всі етапи сертифікації на відповідність вимогам європейської програми оцінки добробуту тварин WelFur, яка визначає більш серйозні вимоги ніж ті, що передбачені законодавством ЄС.

Реагуючи на виклики сьогодення, АЗУ організувала підготовку та реєстрацію у Верховній Раді України двох проектів Законів України (№ 10019–1 від 20 лютого 2019 року та № 10019–2 від 21 лютого 2019 року), які в тій чи інші формі передбачають:

  • необхідність розробки та затвердження Міністерством аграрної політики та продовольства вимог до утримання окремих видів тварин, у тому числі хутрових;

  • посилення вимог до оцінки впливу на довкілля при будівництві звіроферм;

  • запровадження ліцензування господарської діяльності з утримання окремих видів диких тварин;

  • посилення адміністративної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами, а також за порушення правил утримання тварин, у тому числі хутрових;

  • запровадження кримінальної відповідальності за порушення законодавства про охорону довкілля, допущені внаслідок утримання сільськогосподарських тварин, у тому числі хутрових.

Крім того, Держпродспоживслужба України офіційно повідомила, що нею спільно з європейськими спеціалістами вже розроблено проект Правил умертвіння (забою тварин), сфера дії яких поширюватиметься, зокрема, на хутрових тварин. Представники АЗУ приймають активну участь у розробці регулювання цього важливого питання та зазначений проект вже є доступним на сайті Держпродспоживстужби для громадського обговорення.

Також, деякий час тому Міністерством аграрної політики та продовольства України було ініційовано розробку програм розвитку різних секторів тваринництва. З метою прискорення цієї роботи представники АЗУ нещодавно долучилися до роботи над «Державною програмою розвитку виробництва хутра в Україні», яка охоплюватиме перспективу на найближчі 10 років. Основною метою зазначеної державної програми є збільшення обсягів виробництва хутра в Україні та збільшення частки України на світовому ринку зазначеної продукції. Очікується, що програма буде затверджена до кінця 2019 року.