Норкові ферми

Норкові ферми — це сільськогосподарські підприємства, що спеціалізуються на розведенні норки для виробництва хутра. В Україні зареєстровано 37 звіроферм, з яких 8 є економічно активними.

Українські звіроферми забезпечують близько 1,5 тисячі людей робочими місцями у сільській місцевості та щороку забезпечують до 70 мільйонів доларів США експорту вітчизняної продукції та валютних надходжень в Україну, а також сплачують до бюджетів всіх рівнів, включаючи бюджети сільських рад, близько 30 мільйонів гривень податкових платежів щорічно.

Норки

Норки — це темні, напівводні, м'ясоїдні ссавці, що належать до родів Neovison і Mustela, а також частини сімейства Mustelidae, в яке також входять ласки, видри і тхори. Переважно тварин розводять на норкових фермах. Є два існуючих види, званих «норка»: американська норка і європейська норка.

Видовий склад звірів, що вирощуються в Україні – норки (американського типу, завезені з Данії, які спеціально селекціоновано для кліткового утримання) – 99,5%; песець – 0,4%; нутрії – 0,07%; лисиця – 0,03%.

Хутровий бізнес

Вартість всього обсягу виробництва в Україні за ринковими цінами становить до 70 мільйонів доларів США на рік. Обсяг інвестицій у галузь за останні 6 років склав більше 100 мільйонів доларів США.

Реалізація хутра здійснюється звірофермами в грудні після первинної обробки, а також відвантажується для продажу на Копенгагенський, Північноамериканський та Фінський хутрові аукціони. Якість продукції відповідає вимогам ОА, AFTF та користується попитом на ринках Європи та Азії.

Історія розведення норок в Україні

Звірівництво – це традиційна для України галузь тваринництва. Промислове звірівництво в Україні започатковано наприкінці 1950-х років будівництвом відомих нині великих звіроферм. Основними об’єктами розведення були сріблясто-чорна лисиця, песець, єнотоподібний собака та американська норка різних типів забарвлення. У незначних кількостях розводили також травоїдних звірів, зокрема нутрію та шиншилу. Окремим напрямом діяльності стало розроблення технології кліткового утримання ондатри та бабака.

Найбільшого розвитку вітчизняне звірівництво набуло наприкінці 1970-х – у 1980-х роках. За показниками кількості виробленої продукції Україна займала 2-е місце, поступаючись лише Росії. Саме в цей період головним напрямом галузі стало вирощування норки. Основну увагу фахівці спрямували на покращення якості хутра, підвищення плодючості, розширення видового складу і кольорової гами звірів.

Наступний етап (1990 – 2000 роки) характеризувався спадом розвитку хутрової промисловості, внаслідок чого з 24 потужних звіроферм споживчої кооперації залишилося лише 6, а також функціонували кілька приватних, поголів’я скоротилося на 48 %.

У 2001–2009 роках виникла тенденція до стабілізації та поступового нарощування обсягів виробництва. Звіроферми переважно використовували генофонд, сформований у 1960–80-ті роки. Було створено низку приватних звіроферм та розширено породний склад норок.

Норкові ферми України

Сьогодні в Україні функціонує 8 звіроферм. 4 з них розташовано у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області. Найстаріша з них – «Переяслав-Хмельницький звіроплемгосп» – працює з 1951 року. Ще три – «Вікінг», «Пелском» та «Тіволі Фюр» – було збудовано у 2011-2012 роках.

У Харківській області розташоване «Ізюмське звірогосподарство» – один з найстаріших виробників хутра норки і сріблястої лисиці в Україні. У Дніпропетровській області працює ферма «Агропромінвест» (з 2015 року), у Житомирській області – ферма «Профуна» (з 2017 року). У Львівській області з 1999 року функціонує ферма «Галичхутро», а у цьому році заплановане відкриття двох ферм «Айкон Девелопмент».

Законопроект № 10019

У лютому 2019 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект № 10019, що передбачає повну заборону виробництва хутра в Україні з 2025 року.

Ухвалення цього законопроекту загрожує втратою робочих місць у сільській місцевості та недоотриманням податкових надходжень у бюджети всіх рівнів, скороченням українського експорту та погіршенням стану екосистеми через виникнення проблеми утилізації відходів птахівництва та рибної галузі, які використовуються на звірофермах як корм.

Соціальна функція норкових ферм

Розвиток звірівництва в Україні ґрунтується на трьох засадах: сприяння суспільному благу, користь для довкілля, вигода для людей.

Забезпечуючи робочі місця у сільський місцевості, український хутровий бізнес сприяє покращенню демографічної і соціальної ситуації та запобігає відтоку трудових ресурсів до інших країн.