Катастрофічні наслідки ухвалення законопроекту 10019 «Про заборону виробництва хутра в Україні»

28 травня 2019
Катастрофічні наслідки ухвалення законопроекту 10019 «Про заборону виробництва хутра в Україні»

Шановні народні депутати!

Ухвалення законопроекту 10019 «Про заборону виробництва хутра в Україні» матиме катастрофічні наслідки для важливого експортно-орієнтованого сектору економіки.

На сьогодні в Україні офіційно зареєстровано 37 звіроферм. Економічно активними є 10, з яких протягом останнього десятиріччя було побудовано за сучасними технологіями 6 та модернізовано 4.

Розведення хутрових тварин є традиційною галуззю сільського господарства України. Продукція українських хутряних ферм продається на міжнародних аукціонах в Данії, Фінляндії та Канаді. У відкритті нових ферм економісти бачать джерело наповнення української скарбниці і збільшення соціальних виплат. Офіційно працюючі фірми платять податки у державний і місцеві бюджети та створюють робочі місця.

Так, звіроферми забезпечують роботою близько 1500 людей у сільській місцевості. Обсяги виробництва у 2017 році склали близько 630 тисяч шкурок. Вартість всього обсягу виробництва за ринковими цінами становить до 70 млн доларів США на рік. Обсяг інвестицій у галузь в останні 6 років склав більше 100 млн доларів США. Частка України на світовому ринку за обсягами виробництва складає 1 %, але має потенціал зростання до 10 %.

Тож перед тим як ухвалювати рішення, які позначаться на цілому секторі економіки, який приносить близько 80 мільйонів доларів живих грошей у рік, та людях, які в ньому зайняті, потрібно ретельно вивчити всі реальні факти та реальний досвід європейських країн.

Хутряна галузь продовжує активно розвиватися у 22 країнах Євросоюзу. Лідерами у цій сфері є Данія, Польща, Нідерланди та Швеція. Звіроферми також працюють у Фінляндії, Литві, Латвії, Греції, Іспанії, Італії, Франції, Бельгії та Болгарії. Рішення про заборону хутра обговорювалося у Польщі та Естонії, але воно не було підтримано.

Автори законопроекту також свідомо замовчують важливу інформацію про міжнародні стандарти в галузі звірівництва, які активно впроваджують українські фермери.У 2009 році європейський хутровий бізнес ініціював створення програми оцінки добробуту тварин WelFur, яка була розроблена незалежними вченими з семи європейських університетів.

Жорстка оцінка умов утримання тварин передбачає вивчення 12 різних показників, зокрема параметри здоров’я тварин, їх природної поведінки, житлової системи, харчування, позитивних та негативних емоцій, взаємовідносин між людьми і тваринами, способів управління звірофермою тощо.

Вимоги програми WelFur є навіть серйознішими, ніж вимоги, встановлені законодавством ЄС. Більше того, у січні 2019 року Європейська комісія прийняла рішення про застосування WelFur в якості інструменту саморегулювання.

Дві українські ферми вже отримали Європейський сертифікат, решта проходять сертифікацію.

Псевдо-Екоактивісти наголошують на тому, що хутрові ферми завдають шкоду навколишньому середовищу. Це – неправда! Хутро не обробляється хімікатами на території України – інакше воно не змогло б пройти міжнародну сертифікацію для продажу на Копенгагенському, Північноамериканському та Фінському хутрових аукціонах.

Більше того, в процесі своєї діяльності звіроферми утилізують у 10 разів більше відходів, ніж утворюють, оскільки використовують у якості корму для звірів побічні продукти інших галузей тваринництва (передусім птахівництва та рибної галузі), які не призначені для споживання людиною. У результаті це дозволяє суттєво зменшити вплив на довкілля галузі тваринництва в цілому.

Комусь вигідно перетворити Україну з перспективного експортера на депресивного імпортера!

Просимо Вам проявити мудрість, патріотизм та захистити галузь!

З повагою,

Президент Асоціації звірівників України

Олександр Дикий