Громадяни України продовжують активно виїжджати на роботу за кордон, переважно до сусідньої Польщі. Як наслідок, страждає економіка нашої держави, загострюються соціальні проблеми у регіонах, звідки масово виїжджають мешканці. Тим часом в Україні існують чудові можливості для додаткового працевлаштування доволі великої кількості людей. Втім, через низку різноманітних причин ми, на жаль, програємо «війну» за трудові ресурси нашому західному сусіду.
За даними Закладу соціального страхування (ZUS) Польщі, 75% трудових мігрантів у їхній державі – українці. Тільки офіційно там трудиться 483 тис. наших співгромадян. Це удесятеро більше, ніж, скажімо, білорусів (38 тис. осіб), які йдуть на другому місці. У наступному ж, 2020 році, за прогнозами вітчизняних експертів із працевлаштування, ця цифра тільки зросте і можна буде навіть говорити про другу хвилю міграції з України.
Українські заробітчани – вихідці переважно із сільської місцевості. Вони виїжджають у пошуках заробітку, хоча вдома для них можна організувати робочі місця із пристойною оплатою.
Яскравий приклад – діяльність Асоціації звірівників України (АЗУ), яка створена у 2008 році і є об’єднанням представників звіроферм нашої держави, що вирощують близько 95% хутрових звірів. «Приблизно п’ять років тому ми розробили стратегію розвитку галузі, – розповідає президент асоціації Олександр Дикий. – Як наслідок, нам вдалося залучити близько 100 млн доларів інвестицій у розвиток аграрного бізнесу України і забезпечити роботою близько 1500 працівників».
Йдеться, каже президент АЗУ, саме про мешканців сільських територій, які найбільше страждають від нестачі роботи і вимушені виїжджати за кордон. Окрім працевлаштування людей, галузь звірівництва в Україні, за словами Олександра Дикого, щороку забезпечує 70 млн доларів валютних надходжень від експорту продукції, а також 30 млн. гривень податкових платежів.
Результат, як ми бачимо, непоганий. Але якщо у нашій державі діє 8 великих звірогосподарств, то у Польщі їх – 650! Щорічні доходи польських фермерів від продажу продукції коливаються від 400 до 600 млн євро, а Польща стала другим у Європі виробником хутра, продавши у 2016 році на аукціонах 10 млн шкурок, із яких 9 млн – продукція їх норкових ферм. Оціночна вартість фермерських норкових активів у Польщі ще кілька років тому становила 4,3 млрд. злотих, тобто, майже 1 млрд. євро.
Українські виробники, на думку голови Асоціації звірівників, могли би посперечатися за пальму першості щодо розвитку галузі із поляками. «За нашими попередніми підрахунками, Україна має змогу збільшити обсяг виробництва у 10 разів, – каже Олександр Дикий. – Тобто, ми можемо отримувати щороку десять мільйонів норкових шкурок, досягши рівня Польщі, заробляючи на них 700 млн доларів щороку і даючи роботу 15 тисячам мешканцям сільських територій, тобто, потенційним мігрантам». Перспективи галузі в Україні, на думку голови профільної асоціації, – це і розвиток аграрної галузі в цілому, і достатньо розвинута переробна промисловість, яка забезпечує звіроферми кормами (норка споживає відходи птахофабрик і рибозаводів, фактично утилізуючи їх).
А тому, як переконані в АЗУ, досягти десятиразового підвищення обсягів виробництва хутрова галузь Україна могла би за десять років. Для цього Асоціація ініціювала підготовку двох законопроектів про розвиток галузі: Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання утримання та розведення сільськогосподарських тварин в Україні та Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання виробництва хутра в Україні.
Керівництво Асоціації звірівників сподівається, що нова Верховна Рада зуміє розглянути та затвердити їх вже до кінця нинішнього року. «Було би недалекоглядно змарнувати шанси нашої держави на розвиток звірівництва, як з огляду на економічні інтереси України, так і на стримування процесу трудової міграції, – резюмує Олександр Дикий. – Члени АЗУ готові включитися у цей процес, розуміючи наш потенціал і нашу відповідальність перед державою».
Джерело: http://fru.ua/ua/events/members-events/yak-peremohty-u-trudovii-viini